Розділ «5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації»

5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів

Вивчення історії економіки суспільств Західнохристиянської цивілізації традиційно пов'язане з виявленням характерних ознак зародження і становлення (генезису), панування (класична форма) та розкладу феодальної економічної системи (від пізньолат. feodum - маєток).

Сучасна історіографія, відмовившись від визнання феодалізму як суспільно-економічної формації, залишає розуміння господарського розвитку західноєвропейського суспільства як феодальної економічної системи.

В історико-економічній літературі домінує така періодизація феодальної економіки держав Західної Європи:

o період генезису феодальної економіки (раннє середньовіччя) - V-X cт.;

o період класичної (зрілої) феодальної економіки (високе середньовіччя) - XI-XIII ст.:

o період кризи феодальної економіки: руйнування її основних ознак і формування простого товарного виробництва як укладу в пізньому середньовіччі - XIV-XV ст.

Генезис феодальної економіки - перехідний період, процес становлення її основних ознак, розглядається з позиції взаємовпливу античних і варварських економічних відносин. Виділяють такі типи генезису економіки феодалізму:

o романський, тобто на основі синтезу (переважання або рівності) господарських інститутів пізньоантичного суспільства (господарської спадщини Римської імперії) та варварських соціально-економічних відносин (на територіях, що входили до Римської імперії: сучасних Франції, Іспанії, Італії);

o общинногенний (безсинтезний), тобто на основі розкладу общинних відносин із відсутнім або незначним впливом античності (на території Англії, Німеччини, скандинавських і слов'янських країн).

У VI-VII ст. на території варварських королівств співіснували пізньоримські протофеодальні відносини з великим землеволодінням і колонатною системою та германська вільна громада. Варварські королі присвоювали землі римського імператора з вільним населенням, конфісковували землі, використовували місцеву земельну аристократію з метою організації системи управління. Економічно використати земельний фонд королі не могли, отже, для розв'язання політичних і військових завдань роздавали його на правах власності для збільшення і матеріального забезпечення дружинників, чиновників. Формувався адміністративний устрій - поділ території на області-графства. Варварська землеробська громада в оточенні великого землеволодіння еволюціонувала у громаду-марку з приватною власністю на землю - алодом. У германців формувалося дрібне і велике землеволодіння. Панувало натуральне господарство і аграрне виробництво. Матеріальні основи римського виробництва були зруйновані. Ремесло зникло як сфера господарства, існувало лише як форма трудової діяльності. Розвивалася домашня промисловість. Занепали римські міста.

У VIII-X ст. господарське життя відродилося. Процес феодалізації пришвидшився. Формувалися феодальна власність на землю, основні класи: феодали та залежні селяни; система феодальної залежності, земельна рента. Для періоду раннього феодалізму характерно переважання натуральної ренти. Значну роль у феодалізації суспільства відіграли монастирі як економічні та культурні центри. Монахи обробляли землю, відкривали школи.

Генеза феодальної економіки поряд із формуванням та розвитком універсальних ознак мала свої особливості в кожній країні.

Еволюція феодальної економіки традиційно аналізується на основі Франкського королівства на території Галлії. Сучасна наука відмовилася від визначення процесу феодалізації в інших країнах, як нетипового, незавершеного. Феодальна економіка в тій чи іншій країні досліджується як національна модель (французька, англійська, скандинавська, польська, руська тощо).

Пам'ятками економічної думки раннього середньовіччя є "Варварські правди" (Бургундська, Салічна, Баварська та ін.) - зведення законів варварських королівств, у яких розглядалися питання соціально-економічного устрою, відносини сімейні, власності та успадкування, а також капітуляції - інструкції з управління феодальним маєтком.

Період класичної феодальної економіки характеризувався завершенням процесу формування феодальних відносин, їх утвердженням і розквітом.

У науковій літературі класична феодальна економіка має такі загальні ознаки.

o Низький рівень розвитку техніки та знань, ручне виробництво та індивідуальні виробничі навички. Сформувалися аграрна, промислова та обігова сфери економіки. Переважання аграрного сектору над промисловим і торговельним (аграризм економіки). Домінуючий об'єкт власності та головне знаряддя виробництва - земля.

o Соціально-політичний устрій базувався на ієрархічній структурі, що охоплювала різні форми особистої залежності та відповідну систему земельних володінь. Соціальні відносини мали становий і корпоративний характер (рицарські, ремісничі, купецькі об'єднання).