Розділ «9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму»

За темпами розвитку Німеччина мала найвищі показники серед європейських держав і зайняла друге місце у світі після США.

Німецька промисловість будувалась на основі сучасної техніки та технологій, що сприяло різкому зростанню обсягів випуску продукції, підвищенню продуктивності праці. Впродовж 1870-1913 рр. промислове виробництво збільшилося в 6 разів, виробництво галузей групи "А" - у 8, групи "Б" - в 3,5 разу, видобуток кам'яного вугілля - в 7, бурого вугілля - в 11, виробництво сталі - в 92, сірчаної кислоти - в 22, калійної солі - в 4, потужність електростанцій - у 100, використання бавовни - в 6 разів. Продуктивність праці за 1850-1914 рр. збільшилася в 3 рази. Важка промисловість у 2 рази випереджала розвиток легкої (динаміка за 1870-1913 рр. становила відповідно 800 і 350).

Змінилася структура національної економіки.

Німеччина стала індустріально-аграрною країною. Економічний розвиток визначала промисловість, в якій на початку XX ст. працювало 42,5 % населення, у сільському господарстві - 28,5 %. Відбулися важливі зміни в структурі населення. За переписом 1907 р. населення країни збільшилося за останні 25 років на 36,5 %, а міське - на 89,6 %. Міста перетворилися на фабрично-заводські центри. Робітники становили понад 70 % зайнятих.

У галузевій структурі промисловості переважала важка. Центральне місце займали добувна галузь (де функціонувала третина капіталів), металургія, машинобудування, хімічна, електротехнічна, виробництво електроенергії. Німеччина займала перше місце у світі за обсягами військової промисловості. Інтенсивно розвивалося будівництво залізниць, їх протяжність до 1913 р. зросла в 33 рази. Причому будували не тільки магістральні лінії, а й під'їзні шляхи до промислових підприємств.

Обмеженість власної сировини та її імпорт збільшували вартість продукції легкої й харчової промисловості. Як наслідок, за темпами зростання Німеччина відставала від США, Великої Британії та Франції.

Існувала територіальна нерівномірність у розвитку промисловості: у Східній Німеччині зберігався кустарний характер - переробка сільськогосподарської сировини.

Зміни у формах власності та організації виробництва

Пов'язані з концентрацією виробництва та капіталу. Активний розвиток акціонерної власності (грюндерства) почався з будівництва залізниць у 70-х роках XIX ст. У 1870 р. існувало 418 акціонерних товариств, за період 1871-1872 рр. з'явилося 978 нових з акціонерним капіталом 2,8 млрд марок. Лише за останніх 20 років XIX ст. кількість великих підприємств (більше ніж 1000 робітників) зросла у 4 рази.

Процес монополізації пришвидшився на початку XX ст. і охопив усі галузі промисловості. На відміну від США, монополії Німеччини об'єднували велику кількість підприємств (кілька сотень) і охоплювали галузі, існували у формі картелів і синдикатів. У 1879 р. їх кількість становила 14, у 1900 р. - 300, перед Першою світовою війною - 600. У кінці 90-х років XIX ст. на початку XX ст. з'явилися перші трести: електротехнічні корпорації АЕГ і "Сіменс".

Загальний прибуток монополій у 1913 р. становив 15 млрд марок. Виробництво і збут 50 % вугілля контролював Рейнсько-Вестфальський синдикат; електротехнічну галузь - Всезагальна електрична компанія (АЕГ) і товариства "Сіменс", "Галльське" і "Шуккерт", що підписали угоду про тісну кооперацію; хімічну галузь - "І.Г. Фарбенінду етрі". Сталеварна фірма Круп па, що займалася виробництвом зброї, тривалий період була "сімейною" монополією, а надалі - акціонерним товариством.

Активно монополізувалися банки. У 1913 р. існувало 1850 приватних банків. Дев'ять банківських об'єднань контролювали 83 % власного капіталу всіх банків країни. Кожну групу очолював великий комерційний банк - Німецький (його капітал становив 3 млрд марок; контролював 87 банків), Облікове товариство (капітал 300 млн марок), Дрезденський, Торгово-промисловий банк, Облікове товариство, Шафгаузенська банківська спілка тощо. Най могутнішими були Німецький банк і Облікове товариство, які сконцентрували майже 50 % банківських вкладів у Німеччині.

Формувалася фінансова олігархія.

Так, шість берлінських банків контролювали 751 підприємство. Наприклад, Німецький банк представляв 200 промислових підприємств.

Розвиток сільського господарства

Характеризувався двома типами аграрних відносин. Для Східної Німеччини (Пруссія, Померанія, на території яких було 54 % всієї орної землі) властивий юнкерський шлях аграрної еволюції, для решти районів - селянський і фермерський.

Структуру землеволодіння характеризувала незначна концентрація господарств і збереження дрібного землеволодіння. За переписом 1895 р., великі господарства (понад 50 га) становили 13 % від загальної кількості, до 5 га - 71,6 %, у тому числі до 2 га - 36,3 %. Німецький селянин з господарством 2-5 га вважався кляйнбауером - дрібним господарем, а власник б-10 га - міттельбауером - господарем, який жив за рахунок своєї землі і працював на ринок. Селянським господарствам до 20 га належало в Німецькій імперії 45 % сільськогосподарських угідь, зокрема у Баварії - 65 %, Гессені - 70, Бадені - 83 %. У структурі зайнятих частка власників землі та найманих співвідносилася у 1895 р. як 69 % до 31 %.

На інтенсивний шлях розвитку сільське господарство перейшло під впливом кризи 1875-1895 рр. Поширилися сівозмінна та травопільна системи, агротехніка, використання калійних і фосфатних мінеральних добрив. У1907 р. на полях працювало 947 тис. молотарок, 301 тис. жаток, використовували 2995 плугів. Розширення тваринництва вело до збільшення посівів кормових рослин. Поширеним стало вирощування технічних культур і городництво. Юнкерські господарства спеціалізувалися на цукровому буряку, картоплі, тваринництві, насамперед свинарстві. Вони будували заводи з переробки сільськогосподарської сировини. У 1912 р. було 342 цукроварні, 5 тис. ґуралень.

Збільшилася продуктивність сільського господарства. Протягом 1900-1912 рр. площа сільськогосподарських угідь зросла на 7,8 %, урожайність за 1870-1913 рр. - на 33-50 %, поголів'я худоби - у 1,3-1,4 разу, свиней - в 3 рази.