Розділ «Словник економічних термінів»

Ефективність у виробництві — стан економіки (на мікро- та макрорівні), коли за існуючого рівня знань та заданого обсягу виробничих ресурсів неможливо збільшити виробництво будь-якого товару, не скоротивши при цьому виробництво іншого товару; вказує на існування межі виробничих можливостей.

Ефективність у розподілі — стан національної економіки, за якого неможливо шляхом перерозподілу наявних благ підвищити добробут хоча б однієї людини, не погіршивши при цьому добробуту іншої людини. Див. Парето-ефективність.

Євро (ЕІГ) — спільна валюта держав-учасниць ЄС, введена у 1999-2002 рр. згідно з Маастрихтською угодою (1991 р.).

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — фінансово-кредитна установа, створена у 1991 р. з метою надання допомоги країнам у здійсненні ринкових реформ, залучення їх до активної участі у міжнародних економічних зв'язках.

Європейський союз (ЄС) — об'єднання європейських держав, що було засноване первісно у 1951 р., а нині існує як найбільш розвинена форма економічної інтеграції у складі 28 країн (2014 р.).

Зайнятість — сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов'язаних із забезпеченням економічно активного населення робочими місцями та їх діяльністю у суспільному господарстві з метою одержання доходу.

Закон вартості — принцип, виведений теоретиками трудової вартості, згідно з яким в основі обміну товарів лежить обмін рівними вартостями, або рівними кількостями витраченої суспільної праці.

Закон грошового обігу — принцип, згідно з яким грошова маса має відповідати товарній масі, тобто сумі цін усіх товарів.

Закон Енгеля — залежність економічної поведінки сімей від розміру отримуваного доходу: що бідніші сім'ї, то більшу частку доходів вони витрачають на харчування; а що вищий добробут сімей, то меншою є частка витрат на їжу.

Закон зростаючих альтернативних витрат — принцип, згідно з яким у міру збільшення виробництва продукту за умов обмеженості та досягнення повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати (ціна заміни) зростають.

Закон Оукена — математично доведена обернена залежність між рівнем безробіття та обсягом виробленого ВВП; кожен відсоток надприродного безробіття "вартує" суспільству близько 2,5% від обсягу фактичного ВВП.

Закон Парето (принцип 20/80) — емпірично встановлене правило, за яким нерівномірність розподілу доходів є стійкою для усіх країн, незалежно від соціальних і політичних факторів, а її величина (пропорція 20/80) скрізь майже однакова.

Закон попиту — стійкий обернений зв'язок між ціною товару та величиною попиту на нього.

Закон пропозиції — стійкий прямий зв'язок між ціною товару та величиною його пропозиції.

Закон попиту і пропозиції — основний закон (принцип) ринку, згідно з яким ціна будь-якого товару змінюється таким чином, щоб урівноважити попит на товар і його пропозицію.

Закон спадної граничної корисності — принцип, згідно з яким у міру насичення потреби корисність кожної додаткової одиниці відповідного товару чи послуги зменшується.

Закон спадної продуктивності (віддачі) — принцип, згідно з яким додаткові витрати одного з ресурсів при незмінній кількості інших, починаючи з деякого моменту, дають зменшуваний приріст продукції.

Заощадження — неспожита частина сукупного доходу.

Заробітна плата — грошова винагорода найманого працівника; ціна праці, що враховує, з одного боку, вартість робочої сили (витрати на її відтворення) (нижня межа), а з другого, — граничну продуктивність праці (верхня межа). Заробітна плата розрізняється за видами і формами організації.

- номінальна заробітна плата — сума грошей, отримувана за працю; грошовий вираз ціни праці.