Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

• погіршуються умови життя людей у перенаселених країнах (безробіття, недоїдання, антисанітарія тощо);

• катастрофічно посилюється антропогенний (руйнівний з боку людей) тиск на природу (інтенсивне використання природних ресурсів, виробничі та побутові відходи, що завдають шкоди довкіллю);

• посилюється міграція людей між країнами, урбанізація (надмірна скупченість людей у містах).

Водночас демографічна проблема зачепила й економічно багаті країни. Але, якщо у бідних країнах прискорюється процес перенаселення, то в заможних країнах, навпаки, має місце процес недонаселення, а відтак, виникає проблема нестатку робочої сили для підтримки національної економіки.

Скорочення населення у розвинених країнах зумовлено падінням народжуваності через небажання молодих сімей брати на себе зайвий клопіт по вихованню й утриманню дітей, а також через частий розпад сімей і взагалі внаслідок того, що сім'я втрачає свою колишню цінність.

Скорочення населення у цих країнах має свої негативні наслідки, зокрема:

• старіє населення, тобто, з одного боку, скорочується у ньому частка працездатних людей, а з іншого, — зростає частка людей пенсійного віку і непрацездатних. Наслідком цього стає збільшення навантаження на зайнятих у виробництві: вони мають більше виробляти і більше відраховувати у соціальні фонди. Саме тому багато розвинених держав запрошують сьогодні іммігрантів. Майже у всіх цих країнах, за офіційною інформацією, бракує інженерів і програмістів, а крім того, у Великій Британії — лікарів, Люксембурзі — медсестер, Бельгії та Іспанії — збирачів полуниці тощо;

• виникає загроза у віддаленій перспективі зникнення цілих народів. Ця загроза стає все відчутнішою в країнах Західної і Північної Європи, існує вона і в Росії (там депопуляція зумовлена здебільшого важкими умовами життя у так званій глибинці та їх наслідками: пияцтвом, наркоманією, малорухливим способом життя, хворобами);

• притік іммігрантів і біженців із слаборозвинених країн уже зараз породжує гострі соціальні проблеми. Адже серед прибульців переважають люди малограмотні, невлаштовані, озлоблені, незвиклі до цивілізованих норм поведінки. У містах західних країн вони займають цілі квартали, у яких поширена злочинність, наркоманія, антисанітарія та інші антисоціальні явища.

Таким чином, демографічна проблема із локального (місцевого) рівня переросла у глобальну проблему, яка зачіпає глибинні інтереси усіх народів. Людство стурбоване тим, як у розвинених країнах зупинити падіння народжуваності, а в країнах, що розвиваються, — обмежити надмірну народжуваність і збалансувати ріст населення із ростом виробництва життєвих благ. Якщо перша з цих проблем ще не набула особливої гостроти, то друга вже стала предметом постійної уваги міжнародних організацій та конференцій. У півторамільярдному Китаї уряд намагається скоротити приріст населення економічними санкціями. У бідних країнах, вважають експерти, потрібно починати розв'язувати цю проблему із підвищення загальної культури населення та створення економічних умов для росту його добробуту.

22.3. Глобальна проблема продовольства та ресурсів

Із глобальною демографічною проблемою тісно пов'язана продовольча проблема. Власне кажучи, це двоєдина проблема. Головна суть продовольчої проблеми людства сьогодні — це проблема подолання дисбалансу між надмірним ростом населення у країнах, що розвиваються, та їхньою економічною відсталістю.

Продовольча проблема світу проявляється у гострій нестачі продуктів харчування у бідних країнах, недоїданні і голодуванні тамтешнього населення, а також у незбалансованості і неповноцінності харчування людей.

Так, на початку 1990-х рр. загальна кількість потерпаючих від голоду у світі оцінювалася, за даними ФАО, у 500-550 млн. осіб, а тих, хто недоїдає, — 1-1,3 млрд. Голод, певна річ, — явище, притаманне найбіднішим країнам. Недоїдання почасти поширене в усіх країнах, хоча в економічно розвинених його найменше. На відмінну від бідних країн, у більш-менш розвинених країнах недоїдання та незбалансоване харчування пояснюється, головним чином, нерівністю сімейних доходів, яка є об'єктивним наслідком ринкової системи господарювання.

Позитивне вирішення глобальної продовольчої проблеми потребує комплексного підходу, який включає:

• забезпечення розвитку та ефективності виробництва продуктів харчування у самих країнах, що мають серйозні продовольчі труднощі;

• обмеження росту населення у відсталих країнах до можливостей його прогодування власним виробництвом;

• надання ефективної допомоги відсталим країнам зусиллями і ресурсами світового співтовариства (фінансової, гуманітарної, науково-технічної тощо).

Між тим, серед дослідників майбутнього світу лунають голоси про наближення глобальної продовольчої кризи на кшталт того, як людство має готуватися до невідворотної енергетичної кризи, пов'язаної із вичерпанням природних запасів нафти, вугілля, торфу, газу тощо. Продовольча криза носитиме планетарний характер, її відчують на собі усі народи. Наближення глобальної продовольчої кризи пов'язують із багатьма причинами, зокрема:

зі швидким збільшенням чисельності населення світу;