• навчити вихованців раціональним методам і засобам досягнення перспективи.
Суттєвим структурним компонентом, що сприяє розвитку колективу, його впливу на особистість є актив і органи самоврядування. Майстерність учителя-вихователя має бути спрямована на формування активу, стимулювання його діяльності. В активі педагог повинен бачити своїх помічників і союзників. А.С. Макаренко, приділяючи велику увагу активу, писав: "Актив є тим здоровим, необхідним у виховному дитячому закладі резервом, який забезпечує наступність поколінь, зберігав стиль, тон і традиції колективу. Підростаючий актив замінює в громадській роботі вихованців, які закінчили заклад, і таким чином забезпечується єдність колективу"1.
Вихованців-активістів треба залучати до конкретної діяльності, покладати на них окремі обов'язки і функції вихователів, учити методам і засобам їх виконання. Це забезпечує соціальне зростання особистості. Через соціальний інститут активістів проходять майбутні організатори виробництва, підприємці, бізнесмени, керівники установ, підприємств, політичні і державні діячі.
Для розвитку колективу необхідно створювати належні соціально-педагогічні умови. Якщо це стосується школи, то в ній має панувати передусім дух гуманізму, добра і радості, дух захищеності і морального комфорту. Ні в якому разі не можна використовувати колектив як інструмент пригнічення його членів. В.О. Сухомлинський у своїй книзі "Сто порад учителеві" у пораді 88-й "За яких умов колектив успішно виконує свою функцію вихователя особистості"1 з позицій педагога-гуманіста визначає такі умови:
• розуміння і відчуття кожною особою тієї істини, що поряд з тобою живе людина, що в неї є радощі і болі, що до неї треба ставитися по-людському, розуміти і відчувати її духовний світ;
• здатність кожної особи обмежувати свої бажання;
• постійно розвивати моральні, емоційні, інтелектуальні, естетичні, творчі можливості людини;
• розвинене почуття власної гідності, самоповаги до особистості;
• бажання вихованця бути хорошим, прагнення до того, щоб про нього думали добре;
• недопустимість виставлення напоказ перед колективом слабких сторін особистості вихованця;
• багатогранність інтересів, захоплень і діяльності особистості;
• громадська, соціальна діяльність членів колективу;
• почуття відповідальності за справу;
• недопустимість поділу вихованців на актив і пасив;
• забезпечення романтизму в колективі;
• турбота вихованців про інших людей — молодших і старших;
• педагогічна мудрість вихователя колективу. Привертає увагу ще одна порада В.О. Сухомлинського — 89-та.
"Що можна і чого не можна обговорювати в шкільному колективі". Варто прислухатися до думки педагога, що "недопустимо робити предметом обговорення в колективі такі особливості поведінки вихованців:
• негожу поведінку дитини, причиною якої є ненормальності в родині;
• негожу поведінку або окремі вчинки дитини, якщо їх причина — душевний надлом дитини через те, що в неї нерідний батько чи нерідна мати;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Питання теорії і практики розвитку колективу“ на сторінці 2. Приємного читання.
