Питання теорії і практики розвитку колективу

Теорія і методика виховання

• навчити вихованців раціональним методам і засобам досягнення перспективи.

Суттєвим структурним компонентом, що сприяє розвитку колективу, його впливу на особистість є актив і органи самоврядування. Майстерність учителя-вихователя має бути спрямована на формування активу, стимулювання його діяльності. В активі педагог повинен бачити своїх помічників і союзників. А.С. Макаренко, приділяючи велику увагу активу, писав: "Актив є тим здоровим, необхідним у виховному дитячому закладі резервом, який забезпечує наступність поколінь, зберігав стиль, тон і традиції колективу. Підростаючий актив замінює в громадській роботі вихованців, які закінчили заклад, і таким чином забезпечується єдність колективу"1.

Вихованців-активістів треба залучати до конкретної діяльності, покладати на них окремі обов'язки і функції вихователів, учити методам і засобам їх виконання. Це забезпечує соціальне зростання особистості. Через соціальний інститут активістів проходять майбутні організатори виробництва, підприємці, бізнесмени, керівники установ, підприємств, політичні і державні діячі.

Для розвитку колективу необхідно створювати належні соціально-педагогічні умови. Якщо це стосується школи, то в ній має панувати передусім дух гуманізму, добра і радості, дух захищеності і морального комфорту. Ні в якому разі не можна використовувати колектив як інструмент пригнічення його членів. В.О. Сухомлинський у своїй книзі "Сто порад учителеві" у пораді 88-й "За яких умов колектив успішно виконує свою функцію вихователя особистості"1 з позицій педагога-гуманіста визначає такі умови:

• розуміння і відчуття кожною особою тієї істини, що поряд з тобою живе людина, що в неї є радощі і болі, що до неї треба ставитися по-людському, розуміти і відчувати її духовний світ;

• здатність кожної особи обмежувати свої бажання;

• постійно розвивати моральні, емоційні, інтелектуальні, естетичні, творчі можливості людини;

• розвинене почуття власної гідності, самоповаги до особистості;

• бажання вихованця бути хорошим, прагнення до того, щоб про нього думали добре;

• недопустимість виставлення напоказ перед колективом слабких сторін особистості вихованця;

• багатогранність інтересів, захоплень і діяльності особистості;

• громадська, соціальна діяльність членів колективу;

• почуття відповідальності за справу;

• недопустимість поділу вихованців на актив і пасив;

• забезпечення романтизму в колективі;

• турбота вихованців про інших людей — молодших і старших;

• педагогічна мудрість вихователя колективу. Привертає увагу ще одна порада В.О. Сухомлинського — 89-та.

"Що можна і чого не можна обговорювати в шкільному колективі". Варто прислухатися до думки педагога, що "недопустимо робити предметом обговорення в колективі такі особливості поведінки вихованців:

• негожу поведінку дитини, причиною якої є ненормальності в родині;

• негожу поведінку або окремі вчинки дитини, якщо їх причина — душевний надлом дитини через те, що в неї нерідний батько чи нерідна мати;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Питання теорії і практики розвитку колективу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу

  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня

  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості

  • Виховання почуття соромливості

  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу
  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування

  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками

  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів