Ще один приклад відсутності належної педагогічної культури
Національний університет готує багато фахівців з різних спеціальностей. Нещодавно призначено нового ректора, до керівництва прийшла "нова команда". Є в університеті багатотиражна газета. Опікуються нею викладачі факультету української філології та журналістики. Редакція вирішила ознайомити широкий загал викладачів і студентів з новим керівництвом. Подали насамперед фотографії ректора і проректорів. Ректор сидить у домашній обстановці в майці, спортивних штанях з улюбленою кішкою на руках. Інтерв'ю з ним — про домашні справи. А проректорів подали зовсім юними: фотографії ще студентських років. Журналісти просять новоспечених керівників відповісти на запитання на кшталт: "Чи користувалися ви в студентські роки шпаргалками?", "Які кумедні випадки траплялися з вами в студентському житті?" А проректора з наукової роботи просили поділитися рецептами улюблених страв, які він сам уміє готувати. Відповідь: вареники з оселедцями!?
Ще один характерний приклад.
У районі призначають нового керівника районної адміністрації. До цього він працював завідувачем відділення районної лікарні. Був лікарем-кардіологом, користувався повагою у співробітників. Після закінчення медичного інституту 20 років працював на одній посаді. Мав багато товаришів, друзів, знайомих, його запрошували бути хрещеним батьком тощо. І раптом він стає головою районної адміністрації! Старші товариші — партійні колеги всіляко допомагали йому звільнитися від попередніх працівників і сформувати "свою" команду зі "своїх" людей. У команду потрапили друзі, куми, родичі дружини. Керівник був певен, що ці люди його не підведуть. Хоч у них мало досвіду в галузі адміністративної діяльності, але свої ж. Та на практиці не так сталося, як гадалося. Кожен щось радив своєму начальникові, інформував про "витівки" тих чи інших членів команди, домагався якихось особистих преференцій. Конфлікти, дрібні сварки, інтриги почали роз'їдати колектив команди, який так і не склався. Довелося втручатися прокуратурі, судовим органам. У команді постійно відбувалися чвари, справа і люди від бездіяльності керівного органу страждали.
А все тому, що керівник не володів ні теоретичними, ні практичними науковими засадами формування ефективно діючого колективу, не маючи елементарних знань із соціальної психології та педагогіки.
Ми зупинилися на різноманітних прикладах, щоб показати, що наука, яка досліджує різні аспекти життєдіяльності людей — педагогіка, потрібна кожному: і батькові, і журналісту, і вченому, і високопосадовцю, і кожному члену суспільства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Приклад низької педагогічної культури“ на сторінці 4. Приємного читання.
