Та материнське серце не камінь: простила вона своїх синів, а сама "на чужому подвір'ї помирала".
Ой то тільки бідної вдови, А прийшла то слава, її пам'ять, Между царями, Между князями,
Между православними християнами, Ой то її слава!
Дума своїм змістом, по-перше, підносить культ Матері, по-друге, викриває помилку вдови, яка всю себе віддала дітям, але не навчила їх зрання працювати, людей шанувати, по-третє, картає невдячних синів.
У думі розглядається складна проблема: батьки і діти, їх виховання. І в сьогоденному житті нерідко трапляються родинні драми і, навіть, трагедії: батьки через педагогічну неграмотність, осліплені фальшивою любов'ю до дітей, усе віддають їм, перетворюючи себе на рабів, слуг власних дітей, не залучають їх до праці з раннього віку. А діти виростають егоїстами, виганяють батьків з дому, вкорочують їм життя, доводять до трагічних вчинків.
Як бачимо, в думах народ-мудрець застерігає батьків від фатальних помилок. Виховний вплив дум-пісень підсилюється ще й тим, що вони виконуються, як правило, кобзарями.
Найбільший масив родинно-побутової лірики займають пісні про кохання. Це свідчить, що народ завжди турбувався про високі й ніжні почуття кохання як про основи чистоти і морально-духовного багатства родини. А при виборі дружини, чоловіка найбільше цінуються чисте кохання і морально-духовні цінності. Про це і йдеться в народній пісні "Чи то, тату, тую брати, що воли — корови":
— Чи то, тату, тую брати, Що воли — корови,
Чи то, тату, тую брати, Що чорнії брови?
— Не питайся, мій синочку. Чи вона багачка,
Тільки ходи, людей питай, Яка з неї швачка.
Не питайся, мій синочку, Чи головка гладка,
Тільки ходи, людей питай, Чи метена хатка.
Не питайся, мій синочку, Брівок на шнурочку, Тільки ходи, людей питай, Чи спряде сорочку.
Не питайся, мій синочку, Яка там на вроду, Тільки ходи, людей питай, Чи чесного роду.
У групі родинно-побутової лірики чільне місце займають жартівливі пісні. Зміст цих пісень, особливості їхнього музичного супроводу свідчать про веселість, дотепність українців. Жартівливі пісні були й залишаються дієвою виховною силою. Вони орієнтують людину на позитивні дії, а головне — висміюють усе, з чим не мириться народне уявлення про людську поведінку, і тим самим утверджують здорові морально-етичні й естетичні погляди.
Легенди
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Думи“ на сторінці 3. Приємного читання.
