Питання для обговорення

Педагогічна майстерність

• 3) огляд кабінетів молодих педагогів;

• 4) "Круглий стіл" з адміністрацією навчального закладу чи з керівниками відділу (управління) освіти з питань професійного росту молодих спеціалістів, їх адаптації в колективах.

Звіт педагога перед атестацією дає змогу бачити творчу лабораторію вчителя, його професійний потенціал, проблеми, над якими потрібно ще працювати. Такий звіт є результатом значної цілеспрямованої багаторічної (особливо за останні 3-5 років) роботи педагога. У деяких випадках цю форму керівництво навчального закладу практикує як дисциплінарно-моральний вплив на окремих учителів на підвищення їхньої відповідальності

При цьому важлива гласність таких звітів у педколективі. У методичному кабінеті школи повинен бути графік звітів окремих педагогів у поточному навчальному році.

Цей звіт може бути повний (за всіма основними напрямами діяльності), рідше – тематичний (поглиблений аналіз однієї зі сторін роботи педагога, наприклад "Індивідуально-диференційований підхід до учнів у процесі навчальних занять", "Робота класного керівника з метою згуртування учнівського колективу" та ін.).

Учителеві під час підготовки до такого звіту повинні надати допомогу дирекція, керівник метод об'єднання, колеги по роботі.

У зміст повного звіту педагога можуть входити такі елементи: відкритий урок, заняття гуртка чи факультативу із предмета; виставка навчально-дидактичних методичних матеріалів, автор яких – учитель; виставка творчих робіт учнів із предмета; шкільна документація, яку веде педагог; огляд кабінету, тематичного музею та ін., у яких він працює; інформаційний звіт; підготовлений дирекцією школи спільно з керівником методоб'єднання й групою експертів (провідних учителів школи), творчий паспорт педагога, який є основою для заповнення "Атестаційного листа" вчителя перед його атестацією.

Цей паспорт може мати такий зміст:

1. Прізвище, ім'я та по батькові. 2. Рік народження. 3. Освіта. 4. Спеціальність за дипломом. 5. Стаж безперервної педагогічної роботи. 6. Місце роботи. 7. Державні нагороди, звання. 8. Форма й результати підвищення кваліфікації за останні п'ять років. 9. Результати попередньої атестації (якщо атестується не вперше). 10. Клас (класи), у яких викладає предмет і веде класне керівництво. 11. Робота з учнями (конспекти поурочних планів та інших форм навчально-виховної роботи з ними). 12. Навчально-методичні матеріали вчителя. 13. Позакласна виховна робота з учнями (сценарії заходів із ними та матеріали їх вивчення; робота з батьками тощо). 14. Опубліковані роботи (якщо є), тематика виступів (нотатки, тексти та ін.) на педрадах, виробничих нарадах, засіданнях методоб'єднання, педчитаннях, конференціях та ін. 15. Деякі головні результати роботи вчителя (рівень знань і вмінь учнів, зокрема результати їхніх виступів на олімпіадах і змаганнях за останні 5-10 років, рівень вихованості школярів класу, розвиток навчально-матеріальної бази з предмета). 16. Сторони діяльності педагога, які повинні бути предметом вивчення, узагальнення й поширення. 17. Пропозиції, рекомендації вчителеві.

Проблемний семінар. Головне його завдання – розширення професійного рівня педколективу з тієї чи іншої проблеми. Вибір теми семінару, зазвичай, визначається:

• наявністю реальних труднощів значної частини вчителів навчального закладу з окремих аспектів навчально-виховного процесу;

• необхідність освоєння нових підходів (інновацій) у теорії та практиці навчання й виховання молоді;

• потребою поглибленого вивчення конкретного педагогічного досвіду з метою використання його слухачами семінару у своїй практичній діяльності та ін.

Під час планування роботи такого семінару, зазвичай, виділяємо кілька напрямів (рівнів):

• а) на рівні методичної ради й адміністрації навчального закладу:

  – затвердження тематики семінарів;

  – розробка ініціативною групою вчителів (на чолі з одним з керівників методоб'єднань) планів занять семінару;

  – визначення часу й періодичності проведення семінару (наприклад двічі на півріччя, тобто чотири рази на рік), внесення цих занять у план-графік роботи школи;

  – визначення керівника проблемного семінару;

• б) на рівні методичних об'єднань:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Питання для обговорення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення
  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"