– попередні результати виховного заходу (його дієвість, місце в загальній системі виховання школярів, використання результатів попередніх виховних заходів, наскільки він слугує підготовкою до наступного та ін.);
– загальні висновки для себе (рівень системності цього заходу, досягнення поставленої мети, загальна оцінка собі, у чому проявилася непідготовленість педагога, за якими питаннями ще потрібно працювати над собою).
Природно, що не всі елементи цієї схеми можуть бути застосовані до окремих форм виховної роботи (година класного керівника, диспут, бесіда, збори учнів класу та ін.). У кожному окремому випадку потрібно враховувати особливості того чи іншого заходу (його мету, зміст, особливості організації проведення, склад учасників й ін.).
Бажано у всіх випадках ці свої дії співвідносити з діями педа- гогів-майстрів. Досвідчений учитель у своєму поурочному плані (нерідко на окремих картках) відзначає, чи досяг поставленої мети й наскільки ефективно, які були недоліки й чому, які завдання потрібно було розв'язувати додатково, щоб їх ліквідувати та ін.). Це і є оцінка результатів досягнення мети. Такий підхід давав можливість підвищувати якість роботи, не допускати повторно таких самих помилок. Отже, це важливий елемент удосконалення педагогічної майстерності. Ця технологія створює можливість:
• а) виявляти "вузькі місця" у своїй професійній діяльності й підготовці, у загальній педагогічній спрямованості;
• б) визначати загальний зміст форм і напрямів їх ліквідації або зниження рівня їх вияву, отже, на цій основі підвищення своєї професійної підготовленості.
Вище (розділ 2) розглянуто: а) три стрижневі компоненти, які лежать в основі педагогічної діяльності (педагогічна спрямованість, педагогічна обдарованість, характерологічна цілісність і визначеність особистості); б) методики самодіагностування студентами ступеня вияву в себе низки головних професійно важливих для вчительської праці показників; в) концептуальну схему "Перспективного плану оволодіння обраною професією" на основі результатів такого самовивчення.
Після одержання кваліфікації молодий педагог повинен продовжувати цю роботу над собою, удосконалюючи свій професійний рівень і на цій основі поступово піднімаючись до вершин педагогічної майстерності.
Особливістю цього періоду професійного становлення є, передусім, ліквідація прогалин у своїй науково-методичній підготовленості Й подальше вдосконалення соціальних, загальноособистісних й індивідуальних якостей.
Одержавши на своєму робочому місці перший практичний досвід, він чіткіше бачить свою професійну підготовленість, що знає і вміє, а чого ні, і над чим потрібно працювати.
Тому логічним продовженням вищезазначеного "Перспективного плану оволодіння обраною професією" може бути його "Індивідуальний план самовдосконалення". Подаємо фрагмент такого орієнтовного плану самовдосконалення молодого педагога з виявлених ним проблем (табл. 9.1):
Наведений фрагмент плану самовдосконалення – лише один із варіантів, на основі яких учитель може працювати над собою. Плани можуть бути коротшими, охоплювати окремі аспекти педагогічної діяльності, певні проміжки часу роботи педагога та ін. Корисно також ознайомитися з такими самими планами відомих діячів минулого. Наприклад, К. Д. Ушинський ще юнаком склав для себе такий план самовиховання [21, с. 27]:
• 1. Спокій досконалий, хоча б зовнішній.
• 2. Прямота в словах і вчинках.
• 3. Продуманість дій.
• 4. Рішучість.
• 5. Не говорити про себе без потреби ні слова.
• 6. Не проводити час безглуздо: робити те, що хочеш, а не те, що трапиться.
• 7. Витрачати час лише на необхідне чи приємне, а не з пристрасті.
• 8. Кожен вечір добросовісно давати собі звіт про власні вчинки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя“ на сторінці 8. Приємного читання.
