• аналітико-оцінна діяльність передбачає обов'язковий аналіз навчально-виховного процесу, хід заняття, одержувані результати, порівняння з метою й завданнями, зіставлення з досвідом роботи колег та ін. Це уможливлює зворотний зв'язок, пошук методів, удосконалення своєї діяльності й внесення коректив. Цей вид діяльності вчитель часто виконує не повною мірою, однак саме він є основою професійного зростання педагога, поступового сходження до вершин майстерності;
• дослідницько-творча діяльність передбачає застосування психолого-педагогічних теоретичних положень у своїй роботі, вимагає творчості: як краще використати в роботі з класом певну закономірність, яку форму обрати для її застосування та ін. З іншого боку, це осмислення, подальший розвиток того нового, що входить у шкільну практику й поки що виходить за межі відомого; збагачення й поглиблення теорії та практики. У цьому, наприклад, повинен переконувати досвід учителів-новаторів.
На кількох прикладах розширимо суть і приблизний зміст цієї діяльності вчителя.
Констурктивно-проектувальні вміння:
• аналіз державних вимог до навчання й виховання, уміння трансформувати їх у педагогічні завдання;
• аналіз змісту й виховних можливостей навчального матеріалу з урахуванням індивідуальних спроможностей окремих учнів;
• виділення та чітке формулювання конкретних завдань, визначення умов їх розв'язання, передбачення реакції учнів у відповідь на педагогічний вплив;
• відбір навчальної інформації, здійснення її дидактичної переробки, адаптування до складу й особливостей класу, рівня його підготовленості з предмету;
• композиційне конструювання своєї діяльності з діяльністю учнів на всіх етапах заняття;
• педагогічно доцільне використання методів, прийомів, засобів, окремих форм роботи з дітьми в ході заняття;
• прогноз результатів навчання й виховання, труднощів, які можуть виникнути в роботі з класом;
• планування, проектування системи завдань і способів їх розв'язання в педагогічній діяльності та діяльності учнів;
• проектування розвитку особистості в колективі й самого колективу;
• планування способів контролю, обліку та оцінки знань і вмінь, передбачених можливих труднощів у набутті учнями знань та вмінь, способів їх повного чи часткового подолання.
Організаційні вміння:
• реалізація конкретного педагогічного задуму;
• .здійснення на рівні сучасних вимог усіх форм навчально-виховного процесу (класно-урочні форми діяльності, позакласна робота з предмету, класне керівництво та ін.);
• організація навчально-виховного процесу (ефективна взаємодія учнів під час заняття, активізація потенційних можливостей школярів у різних видах діяльності в ході занять, диференціювання доручень і завдань залежно від можливостей учнів, стимулювання їхньої діяльності, керівництво активністю та поведінкою й дисципліною дітей на заняттях, формування зацікавленості школярів новим навчальним матеріалом, оперативне прийняття рішень і знаходження оптимальних засобів та прийомів педагогічної дії на клас й окремих учнів у ньому, регулювання міжособистісних стосунків школярів, аналіз отриманих результатів і їх зіставлення з вихідними даними, ефективність застосованих засобів відповідно до одержаного рівня знань та вихованості учнів, формування в дітей потреби до самоосвіти й самовиховання тощо).
Комунікативно-стимуляційні вміння:
• мотивація учнів до пізнавальної діяльності, уміння проникати та розуміти їхній внутрішній світ;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка й структура педагогічної діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.
