Для першої групи (високий рівень підготовки з предмета, завдання аналітико-узагальнюючого характеру).
З'ясувати такі питання селища та його околиць:
• Стан рекультивації окремих ділянок (кар'єри цегельного заводу та ін.).
• стан озера в центрі селища. Які порушення, що ведуть до поступової загибелі біоценозу озера, допускаються жителями найближчих садиб? Що потрібно зробити для оздоровлення водойми?
• Чи існує проблема забруднення повітря в селищі? Що потрібно зробити для її розв'язання та яких підприємств це стосується насамперед?
• Чи актуальна в селищі проблема рідких відходів, яких підприємств це стосується, що потрібно зробити для її розв'язання?
• Як у селищі стоїть питання господарських відходів, куди їх вивозять, чи існує проблема стихійних смітників? Що потрібно робити для покращення санітарного стану селища?
• Як потрібно боротись із заболоченістю заплави річки на південно- східній околиці селища?
• Перспективи житлового, культурно-побутового будівництва в селищі.
Для з'ясування цих та інших питань потрібно попрацювати на місцевості, побувати на підприємствах, у селищній раді, місцевому аграрному господарстві, в управлінні комунального господарства селища.
Для другої й третьої груп (друга група – середній рівень підготовки з предмета, третя – низький рівень підготовки; завдання репродуктивного, прикладного характеру):
• а) установити в місцевому аграрному господарстві:
– використання землі (структура посівних площ: співвідношення зернових, просапних культур, багаторічних трав, сівозміни; система доріг, чи багато їх проходить по посівах та їх орієнтовна площа, скільки при цьому приблизно втрачається врожаю; чи є в господарстві необроблені землі й чому, їх площа; як розв'язуються питання господарського та житлового будівництва, які землі відводяться під це будівництво – орні масиви чи малопродуктивні ділянки; як здійснюється рекультивація території колишніх садиб тощо);
– зберігання й використання мінеральних та органічних добрив у господарстві, отрутохімікатів і засобів захисту рослин;
– як організовано миття машин та тракторів перед ремонтом, куди діваються продукти мийки (масляні відходи й ін.), чи не потрапляють вони в місцеві водойми?
– чи були порушення екологічної рівноваги під час виконання виробничих операцій у господарстві (наприклад отруєння водойм та ін.)?
– як розв'язуються питання охорони природи, раціонального використання її ресурсів у господарстві. Чи є перспективний план у цьому напрямі та який його зміст?
– з агрономом, землевпорядником господарства проаналізувати землекористування в господарстві, отримати необхідні консультації в інших спеціалістів господарства.
На підсумковому занятті потрібно обговорити матеріал, зокрема зробити акцент на питаннях регулювання людиною абіотичних і біотичних факторів в агроценозах, проблему зміни в біоценозах у результаті виробничої діяльності людини, запобігання деградації біоценозів тощо.[1]
Дискусія як засіб розвитку критичного мислення учнів – це метод навчання, в основі якого лежить обмін думками з певної проблеми. Сучасна дидактика визнає велику освітню та виховну цінність дискусії. Вона формує світогляд, теоретичні знання; уміння добувати, система тизовувати й використовувати знання та вміння, навички самоосвіти, зміцнення й закріплення знань та вмінь. Вона вимагає ретельної попередньої підготовки й пов'язана з груповою роботою (поділ класу на робочу групу та аудиторію або кілька груп учасників дискусії).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Географія“ на сторінці 3. Приємного читання.
