Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

Педагогічна майстерність

  – коли учень сам планує свою діяльність й обирає способи та засоби реалізації наміченого. Не менш важливим є таке: через опанування певними знаннями та вміннями емоційна чуттєвість не передається. Тому важливим є створення в класі необхідного емоційного фону через культуру відносин і спілкування;

• г) контрольно-регулювальний компонент. Він відповідатиме принципові гуманізації, якщо буде враховано індивідуальні можливості учня (інтереси, нахили, здібності, рівень підготовки та ін.). Тому важливою умовою забезпечення цього й інших елементів принципу гуманізму є систематичне діагностування основних показників особистості на сучасній науковій основі, зокрема вже здійснено перехід на нову систему оцінювання навчальних досягнень учня;

• г) оцінно-результативний компонент. Реалізується тоді, коли вчитель не перебирає на себе контролюючу та оцінну функції. Контролювати себе повинен і сам учень, завдання ж педагога – навчити його критично (креативно) мислити, ставити необхідні вимоги до себе, давати об'єктивну оцінку своїй навчально-пізнавальній діяльності.

Отже, навчання, побудоване на принципі гуманізації, – це місткий, виважений процес, спрямований на становлення особистості. Він передбачає переорієнтацію мети навчання, урахування особистісних цілей та інтересів учня, наповнення олюдненим змістом шкільних предметів, застосування активних методів і форм навчання, де оволодіння знаннями здійснюється в процесі пошуку істини, зіткнення думок, розвиток самоконтролю із самооцінки. Усе це й сприяє творчому, духовному розвитку школяра.

Отже, особистісно зорієнтоване навчання – це навчання, в основі якого – особистість людини, її самобутність, самооцінка, суб'єктивний досвід котрої спочатку розкривається, а потім співвідноситься зі змістом освіти. Це навчання виходить із визнання унікальності кожної людини, її індивідуальної життєдіяльності.

У сучасних моделях особистісно зорієнтованого навчання можна виділити такі [7, с. 9-12], як:

• соціально-педагогічна модель, яка покликана виконати соціальне замовлення – виховати особистість із наперед заданими якостями. Освітній процес передбачає створення для всіх однакових умов, за яких повинні бути одержані заплановані результати. Процес здійснюється на основі педагогічного управління, корекції особистості без урахування її суб'єктивного досвіду. Звідси – одноманітність програм, методів, форм навчання;

• предметно-дидактична модель. У своїй основі передбачає предметну диференціацію (на основі врахування складності й обсягу навчального матеріалу розробляється та впроваджуються факультативні курси, програми, відкриваються класи з поглибленим вивченням окремих предметів й ін.). Такий підхід сприяє поглибленню пізнання, розширенню обсягу наукової інформації;

• психологічна модель. Ще недавно вона зводилася до визнання різниці в пізнавальних здібностях учнів. Сучасна особистісно зорієнтована модель освіти передбачає гуманістичну спрямованість, визнає право особистості на самореалізацію, на вільний вибір.

Технологічно особистісно зорієнтована модель навчання передбачає спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичних матеріалів, методичних рекомендацій для його використання, визначення типів навчального діалогічного спілкування вчителя з учнями та форм контролю за особистісним розвитком дитини в процесі оволодіння знаннями й уміннями.

Нижче подано найбільш типові зразки таких навчальних, дидактичних матеріалів, які набувають поширення в загальноосвітніх навчальних закладах/ Вони дають можливість формувати в учнів здатність до прийняття змін і пристосування до них, спроможність до критичного мислення та правильного вибору, здатність до виявлення та успішного розв'язання проблем, творчість, уяву, винахідливість, піклування про інтереси колективу, країни, довкілля й ін. Такі підходи в організації навчального процесу ґрунтуються на розумінні того, що діти активно навчаються, коли внутрішньо готові до навчання та активно задіяні в процесі цього навчання.

Роль педагога при цьому полягає у встановленні відповідних цілей для кожної окремої дитини й групи в цілому, у позитивній реакції на інтереси учнів, у повазі до особистіних сильних і слабких сторін кожної дитини, у підтриманні природовідповідності поведінки дитини та в стимулюванні партнерського навчання.

На яких принципах будується особистісно зорієнтоване навчання [2, с. 3]?

• 1. Індивідуалізація навчання, яка передбачає:

  – дати можливість дитині із самого початку навчання засвоювати знання в тому темпі, який визначається її пізнавальними можливостями, забезпечити всім учням засвоєння знань на рівні державного стандарту. Останнє повинно надати їм можливість продовжувати освіту або займатися трудовою діяльністю після спеціальної підготовки.

Такий підхід надає освіті доступного, гуманно-демократичного характеру;

• дати можливість здібним або особливо обдарованим дітям максимально розвинути свої позитивні нахили та інтереси, у підсумку – розкрити трудовий і інтелектуальний потенціал нації.

• 2. Спіралеподібна побудова навчального матеріалу програм. Це дає змогу повертатися до пройденого кілька разів протягом навчального року, розглядаючи його кожен раз на складнішому рівні.

• 3. Щоденна оцінка школярами індивідуальних навчальних досягнень. Наявність такої самооцінки (наприклад в індивідуальному щоденнику) дає їм змогу вносити корективи в пізнавальну діяльність, спільно з педагогом вести пошук успішного подолання труднощів (якщо вони є). При цьому вчитель не повинен докоряти учневі за його відставання в навчанні. Такий механізм дає змогу формувати в учнів відчуття успіху, віру у свої сили, створює умови для самовизначення, самозма- гання "із самим собою", почуття відповідальності.

• 4. Проблемна постановка питань у навчальних програмах. Такий підхід надає навчанню творчо-дослідницького характеру, сприяє здійсненню його у формі діалогу чи полілогу, активізації учнів, викликаючи в них інтереси до порушених питань.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання
  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"