• 2. Ставлення до учнів:
– ставлення як до особистості;
– прагнути, щоб ставлення до школяра було діловим, мало товариський характер;
– любити дітей, бути уважним до кожного учня;
– вивчати внутрішній світ школярів, умови їхнього життя й діяльності, щоб приймати педагогічно правильні рішення;
– бути обгрунтовано вимогливим до учня, реалістичним і доброзичливим;
– нести моральну відповідальність за характер стосунків у системі "учитель-учень";
– вірити в духовне й фізичне вдосконалення школяра;
– бути витриманим з учнем, уміти терпляче вислуховувати його та переконувати;
– зміцнювати свій авторитет як людини-професіонала серед школярів;
– не принижувати гідності дитини, бути непримиренним до подібних дій колег.
• 3. Ставлення до учнівського колективу:
– спиратися на учнівський колектив;
– зважати на позицію учнівського колективу;
– використовувати колектив класу для впливу на окремих учнів;
– зважати на право учнівського колективу розв'язувати свої внутрішні справи;
– знати рівень розвитку учнівського колективу та внесок окремих учнів у його формування;
– бути непримиримим до проявів індивідуалізму, лжеколективізму, які руйнують колектив класу й ін. [8, с. 34].
Розвиток комунікативності вчителя
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічний такт учителя“ на сторінці 3. Приємного читання.
