Хто -кому -що -як -ефективність повідомлення
При цьому хто – суб'єкт комунікативного впливу (педагог); кому – об'єкт цього впливу (учень або клас у цілому); що – зміст комунікації (навчальний матеріал та ін.); як – конкретна педагогічна техніка (засіб спілкування); ефективність повідомлення – ступінь збігу змісту, що передасться педагогом зі змістом, сприйнятим учнями (класом).
При цьому важливими є соціально-психологічні особливості особистості вчителя в поєднанні із засобами педагогічного впливу, якими він володіє (компоненти хто і як).
Залежно від типу (суб'єкт-об'єктний, суб'єкт-суб'єктний) спілкування вчителя може бути;
• функціонально-рольове (стандартизоване, ділове, із чітко визначеними ролями: учитель навчає, учні вчаться);
• особистісно орієнтоване (у навчальному процесі активну роль відіграють самі учні).
Психологічний портрет особистісно орієнтованого вчителя сьогодні такий:
• а) педагог відкритий і доступний для кожного учня, не викликає страху в дітей, даючи їм можливість висловити думки та почуття, бути відвертим у поглядах;
• б) демонструє дітям цілковиту довіру до них, не принижує їхньої гідності;
• в) щиро цікавиться життям учнів, не байдужий до їхніх проблем, справедливий;
• г) виявляє емпатійне розуміння школярів – бачення їхньої поведінки їхніми ж очима, уміє "постояти в чужих черевиках", відчуваючи внутрішній світ дитини;
• г) надає учням реальну допомогу [2, с. 204].
Отже, загальний психологічний портрет учителя, який широко використовує у своїй діяльності особистісно орієнтований підхід, е такий: відкритість, доступність, створення можливості учням висловлювати свою позицію й почуття, справедливість і довіра до дітей, урахування їхньої гідності й неповторності, зацікавленість життям дітей, емпатійне їх розуміння, готовність завжди прийти на допомогу вихованцям [3, с. 434-437].
За своєю структурою в педагогічному спілкуванні можна виділити такі етапи [5, с. 24-28]:
1. Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап). Це означає знання особливостей аудиторії, її пізнавальних можливостей і труднощів. Матеріал уроку повинен бути "спроектований", зіставлений із цими та іншими моментами.
Отже, прогнозуються зміст, структура, засоби спілкування, можливі способи комунікації, залучення аудиторії до взаємодії, шляхи створення творчої атмосфери, тобто створення можливостей для вияву кожним учнем своєї індивідуальності.
• 2. Організація безпосереднього спілкування на початковому етапі взаємодії (комунікативна атака). Це техніка швидкого (уже на перших хвилинах роботи) уключення класу в необхідну роботу. Такий початок заняття можливий, коли вчитель володіє прийомами швидкого встановлення необхідного контакту з аудиторією та динамічного впливу. До таких прийомів належать:
– підсвідомий емоційний відгук у взаємодії з іншими людьми на підставі співпереживання з ними:
– навіювання (психологічний Вплив, який сприймається людиною без належного контролю свідомості, але набуває суттєвого значення для її уявлень, установок, мотивів та актів діяльності. Цей вплив особливо результативний у системі виховання дітей, оскільки вони у зв'язку зі своїми віковими особливостями наздвичайно йому піддаються;
– переконання (усвідомлення аргументованого та вмотивованого впливу на систему поглядів індивіда);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Педагогічне спілкування“ на сторінці 2. Приємного читання.
