Високо оцінив І. Франко І. Карпенка-Карого, назвавши його батьком тогочасного українського театру, котрий виховав видатних українських акторів [8].
Безперечно, ці якості необхідні й педагогові – головній дійовій особі театру одного актора. Загальновідомо: за кожним педагогічним досягненням стоїть неповторна особистість, яка несе в собі щось своєрідне, відмінне. Ці досягнення зумовлені, передусім, уміннями в процесі впливу "заражати" людей. Тому педагогічні й акторські таланти без такої здатності передавати аудиторії свої емоції неможливі.
К. С. Станіславський нерідко зараженість актора визначав як особливу привабливість або як силу притягання. Він писав: "Чи знаєте ви таких акторів, які тільки з'являться на сцені, а глядачі їх уже люблять? За що? За красу? Але її часто немає. За голос? І він часто відсутній. За талант? Але він не завжди заслуговує захоплення. Тоді за що? За ту
невловиму якість, яку ми називаємо привабливістю. Це та непояснима привабливість людини, у якої навіть недоліки перетворюються в достоїнства" [5, с. 234].
Яскравий приклад такої виняткової педагогічної привабливості – А. С. Макаренко, який володів неабиякими педагогічними, літературними, акторськими, музичними й художніми якостями. Зокрема, його талант актора включає вміння володіти своїм голосом, дуже виразною мімікою, жестом, рідкісну здатність керувати собою. Контакти з представниками художньо-театральної інтелігенції сприяли кращому розумінню ним емоційно-творчої природи педагогічної діяльності. Наприклад, як результат такого розуміння – етюдні (розігрування педагогічних ситуацій) практикуми з молодими педагогами у своїй комуні, що перекликається з такою ж роботою К. С. Станіславського з молодими акторами.
Отже, у центрі системи К. С. Станіславського – проблема осмисленого володіння підсвідомими творчими процесами, шляхи органічного перевтілення актора в образ. Ці елементи включають у себе:
• а) внутрішню й зовнішню роботу актора над собою;
• б) внутрішню та зовнішню роботу над роллю, яка полягає в перевтіленні в образ.
Актуальність використання цих базових положень театральної педагогіки в системі підготовки майбутнього вчителя полягає в тому, що в педагогічній теорії й практиці поки що недостатньо розроблена проблема розвитку практичних навичок педагогічної діяльності на підсвідомому рівні (на рівні автоматизму).
Артистизм учителя, його основні компоненти
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя“ на сторінці 2. Приємного читання.
