Засоби невербальної комунікації вчителя

Педагогічна майстерність

• розширення діапазону своєї невербальної комунікації за допомогою систематичних тренувань (розвиток постави, удосконалення ходи, міміки, організації простору, емоційного контакту).

• досягнення органічної єдності своєї зовнішньої техніки з внутрішнім переживанням як логічного продовження педагогічного задуму та почуттів, тобто зовнішністю виявляти зміст своїх педагогічних дій [3, с. 425-429].

Зовнішній вигляд учителя – це складник, що дуже активно впливає на його професійну діяльність. Педагог повинен формувати морально-етичні смаки своїх вихованців. А. С. Макаренко писав із цього приводу: "Я повинен бути естетично виразним, тому я ні разу не вийшов з непочищеними чобітьми або без пояса... Я не допускав у клас вчителя, якщо він був неохайно одягнений" [8, с. 201-202].

Отже, педагог повинен постійно дбати про свій зовнішній вигляд, оскільки він підпорядкований головному – ефективному формуванню особистості учня.

Одяг має бути елегантним і скромним, підібраним зі смаком відповідно до постави й віку педагога, неяскравих тонів, за сезоном, із мінімумом фактури (гудзики, пряжки та ін.). Це ж стосується взуття, зачіски, розумної міри у прикрасах і косметиці.

У його зовнішності повинні чітко простежуватися наявність хорошого смаку, сучасних тенденцій в одязі й естетична виразність. Усе це має доповнюватися привітним виразом обличчя в поєднанні зі спокійною та впевненою поведінкою.

Такий учитель найбільш позитивно сприймається класом. Неприпустимо, коли він з'являється перед учнями в невипрасуваному, несвіжому одязі "крикливих" фасонів і кольорів, у взутті з надмірно високими підборами, із химерною зачіскою, часто змінює колір волосся, занадто обвішаний прикрасами (намиста, персні, кліпси тощо), має довгі пофарбовані нігті та ін. Усе це відволікає увагу учнів (у старших класах нерідко відбувається "професійний" розбір зовнішності їхнього вчителя), не сприяє його авторитету серед них, а також головному – ефективності навчально-виховного процесу.

Ці та інші елементи цілком стосуються і педагогів-чоловіків, На них повинен бути одягнений традиційного покрою, добре підігнаний по статурі, спокійного тону костюм. Уміло пов'язана краватка за кольором гармонує з костюмом або сорочкою, або костюм і сорочка між собою. Така ж поміркованість, академічність стосуються взуття й зачіски.

Недбало одягнений, неголений, із довгим скуйовдженим волоссям та в брудному взутті педагог не сприймається учнями. При цьому нерідко такі вчителі-чоловіки або надмірно метушливі й неприродні, або кволі та невиразні. Становища не рятує навіть глибоке знання свого предмету.

Педагогу, крім обізнаності з головними вимогами до свого зовнішнього вигляду, потрібно володіти й певними правилами його організації. Найголовніші з них такі:

• а) режим дня повинен передбачати і час для догляду за собою;

• б) виходячи з квартири, ще раз оглянути себе в дзеркалі;

• в) по дорозі, до школи намагатися не забруднити взуття, не пом'яти одяг;

• г) перед уроком ще раз зробити необхідні корективи у своїй зовнішності.

Зовнішній стан учителя нерідко визначається і його внутрішнім (психологічним) станом, що одночасно впливає і на сам педагогічний процес, який він забезпечує. Тому педагог повинен уміти керувати в будь-яких умовах своїм емоційним самопочуттям.

Емоційна стабільність. Потрібно знати свою емоційно-регулятивну сферу, уміти працювати над зниженням рівня тривожності керувати своїм емоційним станом.

Низька емоційна стабільність, тобто висока тривожність (підвищена тривога перед тим чи іншим заходом або подією: виступ на педагогічній раді школи, на уроці буде присутній представник, наприклад, дирекції школи та ін.) є для педагога серйозною проблемою, оскільки заважає йому в професійній діяльності.

Особливо це характерно для молодих учителів. Перед спілкуванням із класом у них нерідко з'являються почуття страху й невпевненості. Вони скуті, хвилюються, говорять і рухаються невпевнено, мислення не має чіткого та логічного характеру, бояться "забути" сценарій підготовленого уроку й сам навчальний матеріал.

Тому дуже важливо вміти зняти цей психічний і фізичний стан, заспокоїтись та оволодіти собою. При цьому І. П. Павлов рекомендував культивувати позитивні емоції й уникати негативних, тому що лише такий підхід продовжує життя.

Серед ефективних способів психофізичної саморегуляції сьогодні виділяють самовиховання доброзичливості й оптимізму, контроль свого організму (регуляція мускульної напруги, темпу рухів, мови, дихання), переключення на іншу діяльність (фізична праця, музикотерапія, бібліотерапія, ігрова діяльність), самонавіювання [13, с. 83].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби невербальної комунікації вчителя“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя
  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"