Дикція, орфоепія

Педагогічна майстерність

Невикористання цього арсеналу засобів мови призводить до її монотонності, зниження уваги учнів до того, що говорить вчитель. Цю ситуацію, як відомо, І. Павлов називав "сном із розплющеними очима".

Розвиткові інтонаційного багатства мови педагога сприяють спеціальні вправи.

Виховання голосу – процес індивідуальний і трудомісткий, він вимагає в кожному конкретному випадку індивідуальної методики та контролю досвідчених спеціалістів.

Мовний етикет

Мовний етикет – це національно специфічні правила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і виразів, що рекомендуються для використання в різних ситуаціях увічливого контакту зі співрозмовником (під час привітання, знайомства, звернення до співбесідника, висловлення подяки, прощання та ін.). Кожна ситуація в українській мові обслуговується певною групою висловлювань, які часто утворюють синонімічні ряди: добрий день, до побачення, до зустрічі й ін. [4, с. 133].

Етикет (із франц. – ярлик, етикетка) – "зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів та різних титулованих осіб, а також у дипломатичних колах, на офіційних прийомах, торжествах й ін. У широкому розумінні – дотримання правил поводження, що склались у суспільстві" [19, с. 62].

Етикет визначає нашу поведінку. За допомогою таких із дитинства засвоєних правил ми регулюємо наші стосунки з навколишніми, установлюємо чи намічаємо в спілкуванні відносини типу "старший – молодший – рівний".

Вітання – звичай найбільш поширений вид мовленнєвої поведінки в нашому повсякденному житті, воно вимагає великого почуття такту, вихованості й дружелюбства.

Не привітатися, не відповісти на вітання в усіх народів і в усі часи вважалося невихованістю та неповагою до навколишніх.

Мовний етикет відіграє важливу роль у спілкуванні між людьми, оскільки він регулює правила мовленнєвої поведінки людини в суспільстві.

Усе частіше трапляються звернення типу "пан", "пані", "добродію", замість раніше вживаних "товаришу", "громадянин", що свідчить про зміну форм офіційного звернення в системі мовного етикету.

Доречно при звертанні (офіційному чи неофіційному) вживати вислови "вибачте..., будьте добрі..., будьте ласкаві..., будь ласка..., прошу....

Один із яскравих засобів прояву поваги – увічливе "Ви" у співвідношенні з інтимним "ти". Названі займенники виражають конкретну тональність спілкування, роблячи його нейтральним, діловим, дружнім, інтимним чи навіть навмисне грубим і неввічливим [16, с. 58].

Шкільний етикет пропонує вчителю у звертанні до учнів казати "ви", починаючи з IX класу. Звертання "ти" звучить безтактно, грубо, хоча в деяких випадках воно можливе, коли між учителем та учнем налагоджено довірливо-дружні стосунки, але і в цьому разі варто дотримуватися дистанції, щоб не виникла непотрібна фамільярність.

Система мовного етикету – це стійкі, стереотипні формули звертання, запрошення, просьби, вибачення, побажання, привітання, прощання. Наприклад, під час висловлення прощання вживають такі конструкції: будьте здорові, усього доброго, усіляких гараздів, на добраніч, доброї ночі, щасливо залишатися, щасливої дороги, не згадуйте лихом та ін.

Етикетні формули привітання й побажання займають важливе місце у звертанні, їх уживання створює атмосферу радості, добра, поваги до людей – близьких, друзів, колег. В інших випадках використовують конструкції з органічним центром "вітаю": вітаю тебе, сердечно вітаю, від усієї душі (від усього серця) вітаю, вітаю зі святом, із Днем народження тощо. Урочисто-офіційний відтінок має конструкція дозволь (те) привітати тебе (Вас).

Привітання майже завжди пов'язане з побажанням: від усього серця бажаю Вам успіхів, щастя, удачі, бажаю Вам усього доброго...

Формули подяки: дякую (Вам), дуже вдячний, спасибі (Вам).

У мовному етикеті найбільш уживані формули вибачення, стрижневими словами яких виступають дієслова вибачте, пробачте. Наприклад, прошу вибачення, вибачте мені, пробачте мені. Можливі моделі із запереченням: не сердьтеся на мене, не сердьтеся за те, що...

Формули вибачення типу вибачте, пробачте, винен, прошу вибачення можливі в тому випадку, якщо мовець збирається потурбувати когось (проханням, запитанням).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дикція, орфоепія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія
  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"