Добре, якщо людина має приємне забарвлення голосу від природи. Але й у цьому випадку його варто вдосконалювати.
Які основні властивості повинен мати голос педагога?
Насамперед, це достатня сила – повноцінність, компактність (не гнучкість) звуків, що визначається тим простором, який повинен заповнити звук; тривалість (темп) збереження позитивних властивостей голосу в різноманітних формах його використання під час мовлення (темп повільний – середній, швидкий і їх відтінки), тобто здатність людини довго, не втомлюючись, говорити повними, чистими звуками; милозвучність – чистота і свіжість тембру, вроджена краса звуків; мелодійність – здатність голосу відхилятися за певними законами вгору, униз, установлюватися на середньому рівні, знову підвищуватись та падати тощо; гнучкість – спроможність легко й швидко змінюватися за висотою, силою, тривалістю звучання та тембром, тобто здатність легко переходити від високих звуків до середніх чи низьких і навпаки; злетність – спроможність голосу зберігати свою звучність у великому приміщенні, виділятися на фоні інших звуків; об'єм, або діапазон, – кількість доступних для відтворення нот, що залежить від наявних у голосі відносних нот і тонів [1, с. 170].
Голос – дуже тонкий, поліфункціональний інструмент, він змушує чути не лише вухо, а й очі; голосом можна відтворити будь-яку картину, створити образ, передати емоції, тобто голос – виразник не лише розуму (змісту), а й серця (емоційності тексту). Тому досконале володіння власним голосом – головна умова виразності мовлення: залежно від обставин (або завдання) мовець повинен змінити, не чинячи насильства над диханням, голосовими зв'язками тощо, тембр голосу, його мелодику, висотність, силу. Звичайно, самих лише природних даних для цього замало – голос потрібно тренувати, зокрема людям, які користуються ним упродовж тривалого часу.
Цілеспрямована робота над голосом може призвести до зміни його тембру, зниження гугнявіння (якщо воно є), верескливості, загальної тональності. Наприклад, доведено, що найкраще сприймаються учнями не високі, а низькі тони.
Велике значення має гігієна голосу, тому що в 40 % учителів спостерігаються голосові захворювання (т. з. професійні захворювання – ларингіт та ін.), головні причини яких – підвищене щоденне тривале голосове навантаження, невміле користування голосовим апаратом, недотримання правил гігієни голосу та ін.
Найпростіші правила гігієни:
• 1) пам'ятаючи, що голосові зв'язки зношуються, виснажуються, їх не слід напружувати або змушувати працювати без відпочинку дуже тривалий час;
• 2) після робочого дня варто 2-3 години уникати тривалих розмов;
• 3) мова повинна бути тихою, фрази – короткими й лаконічними;
• 4) стежити за станом верхніх дихальних шляхів та нервової системи;
• 5) не вживати гостру їжу;
• 6) пам'ятати, що почервоніння (запалення) слизової оболонки гортані й резонаторних порожнин викликають дуже холодні або дуже гарячі страви, алкогольні напої, куріння.
• 7) для уникнення сухості в горлі (коли мова будується на нестачі повітря, що сушить і подразнює слизову оболонку гортані) рекомендується полоскання горла слабким розчином питної соди та йоду.
Дикція, орфоепія
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніка мови“ на сторінці 2. Приємного читання.
