• пріоритет загальних інтересів розвитку організації перед локальними інтересами підрозділів;
• еластичність як встановлення оптимуму між волею дії працівників і рамками цієї волі;
• раціональне поєднання централізації і децентралізації;
• необхідність і достатність розмаїтості або відповідальності складності керуючої і керованої систем;
• багатоваріантність рішень як передумова їхньої оптимізації;
• стійкість прямих і зворотних зв'язків, тобто стабільність комунікацій.
Крім того необхідно визначити критерії поділу управлінської праці за такими ознаками:
• 1. Просторовий – за територіальним принципом, тобто за внутрішньо державним поділом.
• 2. Інтегративний – за принципом спеціалізації і кооперування.
• 3. Традиційний – за принципом виділення одиничного, часткового із загального по масштабності (внутрішньовиробничого, внутрішньогалузевого, міжгалузевого).
• 4. Функціональний – за принципом ієрархічного, професійного, кваліфікаційного і операційного поділу праці.
• 5. Ієрархічний – за принципом поділу праці і повноважень між працівниками.
Така характеристика критеріїв поділу праці необхідна тому, що вона дає більш повне уявлення про характер праці у просторовому вимірі за масштабом і у структурно-функціональному аспекті. Адже суб'єкти управління фізичною культурою і спортом будуються і функціонують згідно даних принципів.
Так, професійний поділ – це диференціація і подальша інтеграція працівників згідно їхнього фаху, але він визначається специфікою виконання функцій, предметів і засобів праці. Професійна спеціалізація відбивається у понятті „спеціальна”. Спеціальність встановлює обмеження у професійній діяльності.
Кваліфікаційний поділ трудової діяльності вказує на те, що фахівці знаходяться на визначеному рівні організації, займають певну посаду відповідно до їхніх професійних знань. Іншими словами, у системі міністерства і управлінь (за ієрархічним принципом) є структура по вертикалі, що закріплює функції, права і обов'язки кожного працівника апарату.
Звільнення керівників вищого рівня від оперативної праці для переважного рішення перспективних проблем стає нині об'єктивною не обхідністю.
Зміст процесу управління розкривається у сукупності і взаємозв'язку етапів, частин, фаз, ступенів, процедур, кроків, що їх складають.
Суть процесу управлінської праці полягає у: постановці проблем, формування альтернативних варіантів, ухвалення рішення, реалізація рішення та оцінка отриманих результатів. Усі етапи є складовими процесу управлінської праці. Щоб управлінські рішення виконувалися якісно, необхідно здійснювати оцінку результатів праці під час виконання рішень.
В процесі прийняття рішень необхідно розглядати в системі управління процеси, пов'язані з причиною і наслідком: оцінкою минулого, сьогодення і майбутнього. Іншими словами, доцільно проводити комплексний огляд ситуації, тобто того, що було, що є і що буде. В результаті такого аналізу формується докладний перелік пріоритетів з проблем, що вимагають визначених управлінських дій.
З кожним роком збільшується потік інформації, тому оргпрацівникам неможливо її швидко обробляти без використання нових технологій і технічних засобів. Таке положення вимагає створення умов для творчого росту управлінських працівників, особливо середньої ланки, до яких відносяться керівники відділів і секторів міністерства і управлінь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація управлінців“ на сторінці 2. Приємного читання.
