Навколишнє середовище багате на різноманітні впливи і подразники для організму. Постійні коливання зовнішніх умов стимулюють відповідні пристосувальні реакції в організмі, які запобігають можливій появі відхилень у його внутрішньому середовищі (кров, лімфа, тканинна рідина) і більшості клітинних структур. В процесі еволюції, при формуванні взаємовідносин організму з зовнішнім середовищем, в ньому виробилася найважливіша властивість зберігати сталість складу внутрішнього середовища – гомеостаз (від грец. "Гомойос" – однаковий, "стасис" – стан). Виразом гомеостазу є наявність ряду біологічних констант – стійких кількісних показників, що характеризують нормальний стан організму. До них відносяться температура тіла, вміст у крові і тканинної рідини білків, цукру, іонів натрію, калію та ін. Константи визначають фізіологічні межі гомеостазу, тому при тривалому перебуванні організму в умовах, що значно відрізняються від тих, до яких він пристосований, гомеостаз порушується і можуть відбутися зрушення, не сумісні з нормальним життям.
Однак адаптивні механізми організму не вичерпуються збереженням гомеостатичного стану, підтриманням сталості регульованих функцій. Наприклад, при різного роду фізичних навантаженнях спрямованість регуляції орієнтована на забезпечення оптимальних умов функціонування організму в зв'язку із збільшеними потребами (почастішання серцебиття, дихальних рухів, активізації обмінних процесів та ін.).
Природними основами фізичного виховання є комплекс медико-біологічних наук, і у першу чергу анатомія, фізіологія, морфологія, біологія, гігієна. На досягненнях цих наук грунтується теорія і методика фізичного виховання і спортивного тренування.
Медична наука при розгляді окремих органів і систем людини виходить із принципу цілісності організму людини і її єдності з зовнішнім середовищем. Усі органи організму людини тісно пов'язані між собою, знаходяться у постійній взаємодії і являються складною єдиною саморегулюючою і саморозвиваючою системою. Діяльність організму як єдиного цілого включає взаємодію психіки людини, її рухових і вегетативних функцій з різними умовами зовнішнього середовища.
Зовнішні природні і соціальні умови існування, з якими людський організм знаходиться у постійній взаємодії, можуть здійснювати на нього як позитивні, так і негативні впливи. Відмінною особливістю людини є можливість свідомо і активно змінюват як зовнішні природні, так і соціально-побутові умови для зміцнення здоров'я, підвищення розумової і фізичної працездатності та продовження життя.
Разом з тим без знання будови тіла людини, закономірностей діяльності окремих органів, систем і організму вцілому, особливостей протікання складних процесів життєдіяльності неможливо правильно організувати процес фізичного виховання, визначити обсяг та інтенсивність фізичних вправ, а також їх підбір з урахуванням мети, завдань тренування і індивідуальних особливостей студентів.
Єдність організму людини із зовнішнім середовищем виявляється перш за все в обміні речовин і енергії які постійно відбуваються. Жодна тканина, жодна клітина організму не може нормально здійснювати свої життєві функції без надходження поживних речовин і кисню, безперевного виведення продуктів розпаду. Постійний обмін речовин і енергії виявляється, з одного боку, процесами асиміляції – засвоєнням надходжених до організму поживних речовин і кисню, які супроводжуються накопиченням в організмі птенційної енергії, з іншого боку, процесами дисиміляції – постійним розпадом засвоєних хімічних речовин на більш прості з вивільненням хімічної енергії, яка потім переходить у теплову, механічну і біоелектричну.
В процесі обміну речовин розрізняють три етапи:
• 1-й етап – надходження в організм поживних речовин і кисню;
• 2-й етап – засвоєння поживних речовин і кисню тканинами тіла і протікання окисних біохімічних реакцій з поглинанням і вивільненням енергії;
• 3-й етап – виведення із тканин і організму продуктів розпаду.
Кисень надходить до тканин організму за допомогою дихальної
і серцево-судинної систем, а поживні речовини – вуглеводи, жири, білки, мінеральні солі, мікроелементи, вітаміни і води – надходять до організму з їжею.
Вуглеводи використовуються організмом переважно як джерело енергії (1 г вуглеводів дає 4,1 ккал). Особливо інтенсивно вуглеводи використовуються м'язами і клітинами головного мозку. Організм постійно наповнений вуглеводами, які у вигляді глюкози у невеликих кількостях знаходяться в усіх тканинах. Глюкоза постійно знаходиться у крові у кількості (в нормі) від 0,08 до 0,12 %. Організм мае здатність відкладати вуглеводи про запас у вигляді глікогену у печінці та у м'язах. Величина запасу в середньому складає 350 г, у спортсменів вона може сягати 500 г, що збільшує їхні потенційні можливості до прояву фізичної і розумової працездатності. Перед інтенсивною фізичною чи розумовою працею рефлекторно підвищується кількість глюкози у крові. Дослідження довели, що особливо багато вуглеводів використовується м'язами під час фізичної праці. У той же час відмічається, що вміст глюкози у крові студентів перед екзаменом такий же, як у боксера перед поєдинком.
За тривалої інтенсивної фізичної праці, рівно як і при розумовій, кількість вуглеводів у крові, печінці і м'язах зменшується. Зменшення концентрації глюкози у крові до 0,07 % (гіпоглікемія) знижує м'язову і розу- мову працездатність і може призвести до порушення функціональної діяльності нервової системи до втрати свідомості. Зниження концентрації до 0,06 % призводить у більшості випадків до неможливості продовження фізичної і розумової діяльності. Однак у тренованих спортсменів спостерігається здатність продовжувати фізичну роботу за зниження концентрації глюкози в крові навіть до 0,04 %, що свідчить про високі резервні можливості організму людини тренованого до фізичних навантажень. Джерелом вуглеводів є майже виключно продукти рослинного походження.
Більш високою енергетичною цінністю характеризуються жири – 1 г жирів при розщепленні виділяють 9,3 ккал. Жири виконують в організмі й інші функції: підшкірно-жирова клітчатка оберігає організм від надмірної втрати тепла, жирова тканина оточує і внутрішні органи черевної порожнини, сприяє їхньої фіксації і оберігання від механічних ушкоджень. Жир покриває поверхню шкіри і оберігає її від висихання і надмірного зволоження під час зіткнення з водою; молекули жирів і жироподібні речовини входять до складу клітинних мембран, на внутрішній і зовнішній поверхні яких постійно відбуваються складні реакції обміну речовин.
Жири як енергетичний матеріал у звичайних умовах використовується тільки м'язами серця: 67,0 % кисню, що використовує серце, витрачається на окислення жирних кислот. Скелетні м'язи розпочинають використовувати жири у якості джерела енергії тільки після тривалої, інтенсивної роботи, коли запаси вуглеводів виснажені і організму загрожує „енергетична криза”. У цих умовах процес заміни вуглеводів жирами може бути інтенсивним, до 80 % усієї необхідної енергії вивільняється внаслідок розщеплення жирів. Тому регулярні активні заняття спортом, особливо циклічними видами вправ (ходьба і біг, лижні перегони, біг на ковзанах, плавання тощо), активують в організмі обмін жирів, не дають можливості до накопичення надлишків жирової тканини, що шкідливо відбивається на стан здоров'я і працездатність людини.
У великій кількості жири містяться у маслі, сметані, салі та деяких продуктах рослинного походження.
Білки є основним пластичним матеріалом, із якого побудовані клітини усіх тканин організму. Однак за тривалого голодания організму, коли виснажуються запаси вуглеводів і жирів, білки використовуються як джерело енергії. При окислені 1 г білка виділяється 4,1 ккал. У вигляді запасів білки в організмі не відкладаються, тому під час голодания білки одних органів можуть використовуватися для підтримання життєдіяльності інших, більш життєво важливих.
Мінеральні солі, мікроелементи І вода підтримують необхідний осматичний тиск у клітинах і біологічних рідинах і поряд з білками, жирами і вуглеводами забезпечують постійнійсть внутрішнього середовища організму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту“ на сторінці 2. Приємного читання.
