Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

Курс лекцій з фізичного виховання

Навколишнє середовище багате на різноманітні впливи і подразники для організму. Постійні коливання зовнішніх умов стимулюють відповідні пристосувальні реакції в організмі, які запобігають можливій появі відхилень у його внутрішньому середовищі (кров, лімфа, тканинна рідина) і більшості клітинних структур. В процесі еволюції, при формуванні взаємовідносин організму з зовнішнім середовищем, в ньому виробилася найважливіша властивість зберігати сталість складу внутрішнього середовища – гомеостаз (від грец. "Гомойос" – однаковий, "стасис" – стан). Виразом гомеостазу є наявність ряду біологічних констант – стійких кількісних показників, що характеризують нормальний стан організму. До них відносяться температура тіла, вміст у крові і тканинної рідини білків, цукру, іонів натрію, калію та ін. Константи визначають фізіологічні межі гомеостазу, тому при тривалому перебуванні організму в умовах, що значно відрізняються від тих, до яких він пристосований, гомеостаз порушується і можуть відбутися зрушення, не сумісні з нормальним життям.

Однак адаптивні механізми організму не вичерпуються збереженням гомеостатичного стану, підтриманням сталості регульованих функцій. Наприклад, при різного роду фізичних навантаженнях спрямованість регуляції орієнтована на забезпечення оптимальних умов функціонування організму в зв'язку із збільшеними потребами (почастішання серцебиття, дихальних рухів, активізації обмінних процесів та ін.).

Природними основами фізичного виховання є комплекс медико-біологічних наук, і у першу чергу анатомія, фізіологія, морфологія, біологія, гігієна. На досягненнях цих наук грунтується теорія і методика фізичного виховання і спортивного тренування.

Медична наука при розгляді окремих органів і систем людини виходить із принципу цілісності організму людини і її єдності з зовнішнім середовищем. Усі органи організму людини тісно пов'язані між собою, знаходяться у постійній взаємодії і являються складною єдиною саморегулюючою і саморозвиваючою системою. Діяльність організму як єдиного цілого включає взаємодію психіки людини, її рухових і вегетативних функцій з різними умовами зовнішнього середовища.

Зовнішні природні і соціальні умови існування, з якими людський організм знаходиться у постійній взаємодії, можуть здійснювати на нього як позитивні, так і негативні впливи. Відмінною особливістю людини є можливість свідомо і активно змінюват як зовнішні природні, так і соціально-побутові умови для зміцнення здоров'я, підвищення розумової і фізичної працездатності та продовження життя.

Разом з тим без знання будови тіла людини, закономірностей діяльності окремих органів, систем і організму вцілому, особливостей протікання складних процесів життєдіяльності неможливо правильно організувати процес фізичного виховання, визначити обсяг та інтенсивність фізичних вправ, а також їх підбір з урахуванням мети, завдань тренування і індивідуальних особливостей студентів.

Єдність організму людини із зовнішнім середовищем виявляється перш за все в обміні речовин і енергії які постійно відбуваються. Жодна тканина, жодна клітина організму не може нормально здійснювати свої життєві функції без надходження поживних речовин і кисню, безперевного виведення продуктів розпаду. Постійний обмін речовин і енергії виявляється, з одного боку, процесами асиміляції – засвоєнням надходжених до організму поживних речовин і кисню, які супроводжуються накопиченням в організмі птенційної енергії, з іншого боку, процесами дисиміляції – постійним розпадом засвоєних хімічних речовин на більш прості з вивільненням хімічної енергії, яка потім переходить у теплову, механічну і біоелектричну.

В процесі обміну речовин розрізняють три етапи:

• 1-й етап – надходження в організм поживних речовин і кисню;

• 2-й етап – засвоєння поживних речовин і кисню тканинами тіла і протікання окисних біохімічних реакцій з поглинанням і вивільненням енергії;

• 3-й етап – виведення із тканин і організму продуктів розпаду.

Кисень надходить до тканин організму за допомогою дихальної

і серцево-судинної систем, а поживні речовини – вуглеводи, жири, білки, мінеральні солі, мікроелементи, вітаміни і води – надходять до організму з їжею.

Вуглеводи використовуються організмом переважно як джерело енергії (1 г вуглеводів дає 4,1 ккал). Особливо інтенсивно вуглеводи використовуються м'язами і клітинами головного мозку. Організм постійно наповнений вуглеводами, які у вигляді глюкози у невеликих кількостях знаходяться в усіх тканинах. Глюкоза постійно знаходиться у крові у кількості (в нормі) від 0,08 до 0,12 %. Організм мае здатність відкладати вуглеводи про запас у вигляді глікогену у печінці та у м'язах. Величина запасу в середньому складає 350 г, у спортсменів вона може сягати 500 г, що збільшує їхні потенційні можливості до прояву фізичної і розумової працездатності. Перед інтенсивною фізичною чи розумовою працею рефлекторно підвищується кількість глюкози у крові. Дослідження довели, що особливо багато вуглеводів використовується м'язами під час фізичної праці. У той же час відмічається, що вміст глюкози у крові студентів перед екзаменом такий же, як у боксера перед поєдинком.

За тривалої інтенсивної фізичної праці, рівно як і при розумовій, кількість вуглеводів у крові, печінці і м'язах зменшується. Зменшення концентрації глюкози у крові до 0,07 % (гіпоглікемія) знижує м'язову і розу- мову працездатність і може призвести до порушення функціональної діяльності нервової системи до втрати свідомості. Зниження концентрації до 0,06 % призводить у більшості випадків до неможливості продовження фізичної і розумової діяльності. Однак у тренованих спортсменів спостерігається здатність продовжувати фізичну роботу за зниження концентрації глюкози в крові навіть до 0,04 %, що свідчить про високі резервні можливості організму людини тренованого до фізичних навантажень. Джерелом вуглеводів є майже виключно продукти рослинного походження.

Більш високою енергетичною цінністю характеризуються жири – 1 г жирів при розщепленні виділяють 9,3 ккал. Жири виконують в організмі й інші функції: підшкірно-жирова клітчатка оберігає організм від надмірної втрати тепла, жирова тканина оточує і внутрішні органи черевної порожнини, сприяє їхньої фіксації і оберігання від механічних ушкоджень. Жир покриває поверхню шкіри і оберігає її від висихання і надмірного зволоження під час зіткнення з водою; молекули жирів і жироподібні речовини входять до складу клітинних мембран, на внутрішній і зовнішній поверхні яких постійно відбуваються складні реакції обміну речовин.

Жири як енергетичний матеріал у звичайних умовах використовується тільки м'язами серця: 67,0 % кисню, що використовує серце, витрачається на окислення жирних кислот. Скелетні м'язи розпочинають використовувати жири у якості джерела енергії тільки після тривалої, інтенсивної роботи, коли запаси вуглеводів виснажені і організму загрожує „енергетична криза”. У цих умовах процес заміни вуглеводів жирами може бути інтенсивним, до 80 % усієї необхідної енергії вивільняється внаслідок розщеплення жирів. Тому регулярні активні заняття спортом, особливо циклічними видами вправ (ходьба і біг, лижні перегони, біг на ковзанах, плавання тощо), активують в організмі обмін жирів, не дають можливості до накопичення надлишків жирової тканини, що шкідливо відбивається на стан здоров'я і працездатність людини.

У великій кількості жири містяться у маслі, сметані, салі та деяких продуктах рослинного походження.

Білки є основним пластичним матеріалом, із якого побудовані клітини усіх тканин організму. Однак за тривалого голодания організму, коли виснажуються запаси вуглеводів і жирів, білки використовуються як джерело енергії. При окислені 1 г білка виділяється 4,1 ккал. У вигляді запасів білки в організмі не відкладаються, тому під час голодания білки одних органів можуть використовуватися для підтримання життєдіяльності інших, більш життєво важливих.

Мінеральні солі, мікроелементи І вода підтримують необхідний осматичний тиск у клітинах і біологічних рідинах і поряд з білками, жирами і вуглеводами забезпечують постійнійсть внутрішнього середовища організму.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту
  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи

  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців