Гігієнічні вимоги до загартування

Курс лекцій з фізичного виховання

■ обливання – починається при температурі води 34-35°С. Через кожні 3-4 дні температуру потрібно знижувати на 1-2°С, доводячи її до кімнатної температури;

■ ванни – можуть бути місцеві і загальні. Можна рекомендувати місцеві контрастні ванни для ніг. Після прийому ванни (34-37°С ) протягом 10-15 хв слід робити обливання водою на 2°С прохолодиішою. У подальшому температуру води у ванні можна не знижувати, а води для обливання поступово знижувати на 1°С, доводячи до кімнатної температури;

■ душ – здійснює сильний вплив на організм. На початку проведення процедур температура води повинна бути 30-35°С. Зниження температури на 1-2°С проводити через 3-4 дні;

■ купання. У даному випадку термічний ефект загартування холодною водою поєднується з одночасною дією повітря, сонячної радіації, а також впливом фізичних вправ (плавання).

Загартування сонячним промінням. Перш за все необхідно визначити, що таке сонячне світло і зробити коротку характеристику впливу сонячних променів на здоров'я людини. Сонячне світло – це електромагнітне випромінення енергії, яка складається із великої кількості хвиль різної довжини, випромінених сонцем. У Космосі їх швидкість досягає 300 000 км/с. Ця енергія забезпечує нас теплом і світлом, які необхідні для життя, але разом з тим вона приносить нам небезпечні промені ультрафіолету (УФ). Опромінення впливає на нас за рахунок довгих хвиль, які поглинають молекули, які входять до складу спеціальних тканин. Ці тканини у першу чергу знаходяться у сітківці ока, що дає нам можливість бачити, а також у шкірі, яка також чутлива до дії УФ. До того ж є велика кількість радіоактивних сонячних випромінювань, таких як космічна радіація, гама-промені, X-промені, радіохвилі, але їх мало на поверхні Землі і їх енергії недостатньо, що суттєво нашкодити шкірі (табл. 2). Коли ці промені входять в атмосферу Землі, вони дуже модифікуються. Наприклад, видиме світло розсіюється в атмосфері кисню і молекул азоту, тому небо має голубе зафарбування; до того ж частина променів поглинається, а частина – відбивається і відправляється назад у космічний простір молекулами води, які знаходяться в атмосфері поряд із частинами пилу та іншими складовими. Внаслідок цього тільки дві третини сонячних променів проходять крізь атмосферу, доносячи до поверхні нашої планети 5 % УФ, 40 % видимих променів і 55 % інфрачервоних променів.

Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного світла у невеликих, але біологічно необхідній кількості. Довжина хвиль варіює між 100 та 400 нанометрами (нм). В залежності від довжини хвилі прийнято виділяти три категорії УФ-променей:

■ УФС- 100-290 нм,

■ УФВ-290-320 нм,

■ УФА – 320-400 нм.

Таблиця 2

Склад сонячних променів (за даними Джон Хока, Джейн Магрегора, 2006)

Вид променівДовжина хвиль (нанометри, нм)Вплив на земне життя
Космічні промені0,000001Небезпечні, є потенційним джерелом утворення ракових клітин, але досягає їх до поверхні Землі у незначній кількості
Гама-промені0,0001Небезпечні, є потенційним джерелом утворення ракових клітин, але досягає їх до поверхні Землі у незначній кількості
Х-промені0,01Небезпечні, є потенційним джерелом утворення ракових клітин, але досягає їх до поверхні Землі у незначній кількості; штучно використовуються у медицині
Ультрафіолет- тові промені (УФ)100-400Є джерелом різних ушкоджень, які піддаються їх впливу живих істот (в особливості людей, які загорають на сонці) і раку шкіри
Видиме світло400-800Дають нам можливість бачити; дають можливість рослинам синтезувати харчові молекули (хлорофіл); керують біоритмом у людей; впливають на настрій людини
Інфрачервоні промені800-17 000Небезпечні для нашого організму
Радіохвилі100000 000Шкідливі, але істинне значення до кінця не вивчене; використовуються штучно для телекомунікацій

УФС повністю поглинається озоновим шаром атмосфери. Таким чином, сонячні УФ, які досягають поверхні Землі, складаються тільки із УФВ (біля 5,0 %) та УФА (95,0 % і більше). Однак це тільки приблизне відсоткове співвідношення, у дійсності воно змінюється в залежності від часу доби і року, широти та інших умов. Хоча відсоток УФВ у УФ, що входить до складу сонячного світла, дуже малий, його роль надто велика, тому що ці промені в основному утворюють загар шкіри, сприяють її швидкому старінні і раку. Це відбувається тому, що їх дія у багато разів серйозніша, ніж УФА, так як вони є причиною згубних змін у генетичному матеріалі живих клітин, а саме – у ДНК. В результаті цього навіть 95,0 % УФА у загальному потоці сонячного випромінення у літній полудень стає причиною лише 10,0-20,0 % від загальної кількості захворювань.

Як УФ – промені діють на шкіру людини

■ УФС (від 100 до 290 нм) повністю поглинаються озоновим шаром і не досягають земної поверхні.

■ УФВ (від 290 до 320 нм) складають 5,0 % від загального потоку сонячного УФ у середині літа, але на 80,0-90,0 % саме вони відповідальні за утворення загару, старіння шкіри від сонця і розвитку раку шкіри.

■ УФА (від 320 до 400 нм) складають 95,0 % від загального потоку сонячного УФ у середині літа, але вони викликають пошкодження шкіри тільки у 10,0-20,0 % випадків. Однак вони відіграють важливе значення у розвитку специфічних захворювань шкіри під впливом сонця, що здебільшого проявляється у вигляді висипу, що називається тропічним лишаєм.

Самий високий рівень УФ-випромінення буває влітку, приблизно чотири години протягом дня, коли сонце знаходиться у зеніті, приблизно між 11.00 та 15.00. У цей період кут нахилу сонячних променів, що досягають земної поверхні, такий, що їм приходиться долати саму коротку відстань, щоб досягти поверхні Землі, і вони найменше поглинаються атмосферою. Внаслідок чого від загальної кількості УФ-променів одна третина надходить між 12.00 та 14.00, а три четверті – між 10.00 та 16.00.

Рівень УФВ суттєво знижений завдяки атмосфері, на відміну від УФА і видимого світла; таким чином, з найбільшою інтенсивністю

УФВ надходить до Землі між 11.00 та 16.00 годинами влітку. Це достатньо короткий проміжок часу, але сильніше за все можна обгоріти на сонці приблизно о 13.00, тоді, коли промені сонця діють сильніше за все, хоча несприятливим вважається увесь відрізок часу між 11.00 та 15.00 влітку, коли спостерігається сама висока сонячна активність.

Потрібно враховувати просте правило: якщо ваша тінь коротша за вас, то вам не варто сидіти на сонці. Рано вранці або пізніше, вдень, коли тіні довші – це той час, коли сонячні промені найбільше небезпечні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до загартування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування
  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи

  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців