Розділ «30. Адвокат-захисник на досудовому слідстві»

Прийняття нового КПК докорінно змінює процесуальну стадію досудового слідства і її значення та роль у вирішенні питання про доведення винуватості підозрюваної особи у скоєнні злочину. Стаття 22 КПК "Забезпечення права на захист" встановлює: Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

3. У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.

З моменту офіційного оголошення особі про те що вона підозрюється у скоєнні злочину, вона має право користуватися правовою допомогою захисника.

КПК стаття 22 "Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості" встановлює, що: Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.

5. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.

Зрівняння прав сторін у кримінальному провадженні на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав перетворює адвоката на дієву процесуальну фігуру і вимагає високої професійної активності. Власне КПК дає адвокату те, до чого він довгі десятиріччя прагнув, ремствуючи на своє безправ'я та нерівність у протистоянні зі слідчим.

Не слід дивуватись, коли виявиться, що багато з тих адвокатів, хто раніше легко погоджувався на роль адвоката-захисника, виявлять таку готовність до участі у кримінальних справах. Нові права - це також незмірно підвищені масив роботи та рівень відповідальності за кожен свій крок.

З іншого боку, суспільство через рік-два роботи за новим процесуальним законодавством почує імена справжніх адвокатів а не говорунів. Зникнуть з адвокатського середовища і пристосуванці за відсутністю попиту на таких.

Зрозуміло, що революційні заходи, запропоновані новим КПК, здатні швидко пробитися до свідомості наших правоохоронців і що спротив буде шаленим, будуть помилки, зловживання і жертви, але потрібно безоглядно йти вперед і це місія вже нової, молодої адвокатури.

Доведеться докорінно змінитися і суддям. Необхідність приймати рішення тут і тепер у судовому засіданні, а не відправляти по декілька разів справу слідчому примусить суддів переглянути свій стиль роботи і наблизитися до істинного правосуддя.

Одним із вирішальних моментів у формуванні захисної позиції, стратегії і тактики захисту обвинувачуваного є реалістична оцінка матеріалів справи. Критичний підхід до елементів доказової чи анти-доказової бази, до кожного документа чи слідчої дії, зокрема і до позиції підзахисного, має бути реалістичним, тобто не підганятися під позицію останнього чи під власні скороспілі висновки.

Результатом вивчення і критичного аналізу матеріалів справи має стати стратегія захисту. Залежно від комбінації обставин, що сплелися в тій чи іншій справі, кінцева мета стратегії може уявлятися по -різному:

- припинення справи за різним и обставинами - явна необ'єктивність слідства, необґрунтованість обвинувачення, відсутність складу злочину, стан здоров'я чи вік обвинувачуваного, наявність алібі і т.д.;

- вилучення окремих епізодів з обвинувачення за ознаками штучного притягнення їх до обвинувачення підзахисного, наявність алібі, протиріччі свідчення;