Розділ «30. Адвокат-захисник на досудовому слідстві»

Спосіб вирішення проблемної ситуації полягає насамперед в її оцінці з позицій дотримання вимог закону. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс, Закон України "Про адвокатуру" недвозначно вимагають від захисника використовувати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з'ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, пом'якшують чи виключають їх відповідальність. З огляду на цю вимогу адвокат просто позбавлений права, посилаючись на свої сумніви, відмовитися від будь-якої потенційної можливості поліпшити захист інтересів клієнта. Не можна, мабуть, визнати відмову від використання наданих обвинуваченим доказів і морально виправданим вчинком, тому що сумнів зобов'язує адвоката до активізації, а не до капітуляції.

Можливість колізії, тобто розбіжності позицій адвоката і його підзахисного у виборі засобів та прийомів захисту - явище досить поширене. Утримуваний під вартою обвинувачуваний, поспілкувавшись з "камерними адвокатами", раптом кардинально змінює чи цілком відкидає колишні свідчення, значно погіршуючи цим своє становище. Адвокат, об'єктивно оцінюючи ситуацію, розуміє, що провина обвинувачуваного повністю доведена, незалежно від його свідчень. Слідчий, зіткнувшись з такою різкою зміною курсу обвинувачуваного, вживе всіх заходів для максимального посилення доказів обвинувачення, не залишивши жодного резерву для сумніву, яким можна було б скористатися в суді.

Вихід з колізії лише в копіткому роз'ясненні підзахисному, без використання найменшого тиску на нього, можливих наслідків його дій. Але рішення останній мусить обов'язково прийняти самостійно, бажано у письмовому вигляді, що позбавить адвоката від скарг та нарікань у разі суворого покарання, коли єдина людина, котру можна у чомусь звинуватити - це адвокат.

Коли підзахисний утримується під вартою, його стосунки з адвокатом зводяться до інформування про подробиці справи, про стан здоров'я та позицію підзахисного щодо пред'явленого обвинувачення, про його прохання, потреби та вимоги, про перспективи розвитку справи.

Цей пласт взаємин завжди існує, хоча етичні дослідження сором'язливо обходять його увагою. Тим часом інформаційний вакуум у цій дуже делікатній темі залишає молодих адвокатів сам-на-сам з низкою проблем і спокус.

Зазначений пункт потребує особливої уваги. Місія захисника у кримінальному процесі загалом та на досудовому слідстві зокрема полягає зовсім не в тому, щоб сповна користуватися своїми правами. Видатний французький політик і дипломат Талейран навчав своїх підданих: "язик існує для того, аби приховувати свої думки". Мистецтво здійснення захисту в кримінальному процесі дуже часто відповідає вислову визначного дипломата. Уміння користуватися своїми правами на користь підзахисного - це мистецтво, яким слід постійно оволодівати.

Значна частина роботи адвоката з надання правової допомоги виконується у площині розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Укладенню угоди з надання правових послуг передує знайомство з клієнтом, з'ясування обставин справи та інших питань, що мають значення для майбутньої співпраці. До укладення угоди між адвокатом та відвідувачем не існує правових відносин.

За наявності в адвоката впевненості у невинуватості підзахисного чи у винуватості меншою мірою ніж він підозрюється, будуються відповідно стратегія і тактика захисту. Головною складовою цієї стратегії є виявлення та здобуття доказів повної чи часткової невинуватості підзахисного. Право на віднайдення адвокатом-захисником доказів розв'язує йому руки і, понад те, зобов'язує його до активності у цій справі.

Якщо раніше пошук доказів адвокатом був скоріше декларативним аніж реальним, то тепер, згідно із Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ця діяльність стала реальною і гарантованою.

Цьому питанню у Законі присвячено ст. 24 "Адвокатський запит", де встановлюється, що:

Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Отже, будучи озброєним такими узаконеними повноваженнями, адвокат, надаючи правову допомогу підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному, втрачає право на бездіяльність і пасивність, та на нестачу прав і повноважень.

Особливість цих прав, повноважень і процесуальних можливостей полягає у тому, що саме при реалізації права захисник може зіткнутися зі значними ускладненнями. Справа в тому, що поданню доказів передує діяльність адвоката з їх виявлення. Водночас виявлення доказів має відбуватися в таких рамках, коли останні збережуть свою доказову цінність до моменту пред'явлення їх у суці.