Розділ «11.2. Втомлені і депресовані»

11.2.1. "Синдром згорання" та боротьба з ним

Підраховано, що кожний двадцятий робітник на планеті страждає синдромом хронічної втоми. Вперше цю хворобу виявили у США у штаті Невада. Трапилося це 1990 року. Тоді близько 200 людей скаржилися на м'язову слабкість і депресію. Лікарі точний діагноз встановити не могли. Хворобу назвали синдромом хронічної втоми. Цю хворобу ще називають "синдромом менеджера". У цій книжці про цю хворобу була згадка у рубриці 10.1.3.

Хронічну втому ще називають "синдромом згорання". За неї ледве вистачає сил добратися до роботи. Улюблена робота перестає приносити задоволення.

Постійні аврали на роботі, завищені вимоги начальства, постійні перевантаження є надійним збудником стресу. Стресу також допомагають постійні конфлікти з колегами, відсутність перспектив у житті та на роботі, непрості стосунки з клієнтами. Зазначене накопичує чимало негативу.

Згоріти на робочому місці може практично кожний працівник. Щоб це не трапилося, хворобу слід розпізнати якомога раніше. У такому випадку боротися з синдромом буде простіше.

Групами ризику для синдрому згорання є працівники:

- діяльність яких пов'язана з інтенсивним спілкуванням з партнерами та клієнтами;

- які постійно розриваються між роботою і сім'єю (топ - менеджери, керівники компаній);

- діяльність яких нестабільна, пов'язана з опрацюванням проектів і змушує постійно підлаштовуватись під графік, що плаває;

- творчих професій, у яких потенціал періодично вичерпується;

- домогосподарки, що безперервно роблять одну і ту ж рутинну роботу.

Фахівцями описано низку загальних симптомів перевтоми. Якщо людині важко зосередитися на чомусь одному понад 5 хвилин, важко прокинутися, зовнішній вигляд розчаровує, знизилася продуктивність праці - то це вказує на те, що працівник перевтомився.

Для того, щоб не допустити перевтоми, слід навчитися правильно розподіляти робочий час. Спочатку доцільніше виконувати найскладніші завдання. Потім доречно перейти до виконання другорядних.

Не слід забувати про обідню перерву. Організму потрібна їжа для продуктивної роботи. Хто у цьому сумнівається, - хай спробує поїхати на автомобілі, у баку якого немає пального. Навіть нетривала обідня перерва надає можливість відволіктися і трішечки перепочити.

Своє робоче місце доцільно зробити максимально зручним. На ньому можна розмістити сувеніри, квіти, фотографії рідних та друзів тощо.

Від вихідних днів слід отримувати максимально можливий обсяг задоволення. Під час вихідних доцільно робити все, що дозволить по-справжньому розслабитися, відпочити та відволіктися від роботи.

Перевтому можна лікувати і самому. Найкращий засіб - відпустка. Влаштує будь який її варіант. Головне - щоб її тривалість була, щонайменше, тиждень. Не слід боятися чи соромитися сказати керівництву, що вам потрібен відпочинок.

У більшості випадків перевтома відбувається під час роботи над одним і тим же проектом. Спробуйте опікуватись чимось іншим. Також спробуйте знайти якесь захоплення поза роботою.

За перевтоми потрібно "випускати пар" та забути весь негатив. У боротьбі з "синдромом згорання" всі засоби є доречними.