Розділ «14.2. Звільнення за ініціативою працівників»

З робочого телефону не варто телефонувати. На офісному принтері не роздруковуйте лист, резюме тощо. Якщо відсутня можливість зробити це в десь іншому місці, то краще такі документи роздрукувати до роботи, або після неї. На співбесіду доцільно відпрошуватись завчасно. Справжню причину повідомляти не бажано. Щось потрібно придумувати вагоме та переконливе.

Резюме має бути інформативним, з максимальними подробицями. У такому разі потенційному роботодавцеві буде не потрібно зв'язуватися з вами для уточнення певних питань. Не завадить у резюме зазначити час, коли шукач роботи є доступним для бесіди.

Якщо очікується скорочення в зв'язку із загальною економічною кризою чи економічними негараздами конкретної фірми, то до звільнення слід ретельно підготуватися не лише з психологічної, але й юридичної точок зору. Слід чітко уявляти процедуру звільнення і контролювати виконання роботодавцем своїх зобов'язань. Можна звернутися до служби персоналу (відділу кадрів) своєї фірми. Співробітники служби можуть порекомендувати вас партнерським організаціям або рекрутинговим фірмам, з якими вони співпрацюють.

Якщо працівник вирішив звільнятися з роботи, то йому варто обдумати, як це він буде робити на практиці. Його спосіб звільнення з роботи може багато про що засвідчити. Наприклад, як він ставиться до колег, своєї репутації, наскільки цінує роботу, на якій пропрацював тощо. Поміж думок, які в цей час хвилюють працівника, є й такі:

o коли і як сказати про звільнення шефу;

o як пояснити свій вчинок;

o які слова підібрати.

Будемо вважати, що у кожного працівника є керівник і начальник. Начальник, скажімо так, підписує заяву про звільнення, а керівник попередньо її візує. Коли заява написана, то спочатку про звільнення слід відверто поговорити зі своїм керівником. Як правило, звільнення з роботи за власним бажанням працівника свідчить про його незадоволення певними проблемами. Керівництво, може, і не здогадується про їх існування. Дізнавшись про те, що такі проблеми є, воно може піти на зустріч і звільнення за власним бажанням не відбудеться.

Сказати про справжні причини звільнення можна лише начальнику з передбачуваним характером. Йому можна відверто повідомити про те, що конкретно не влаштовує працівника.

Якщо ж начальник не належить до означеної когорти і не здатний прислухатися до критики, то йому причини звільнення можна пояснити якось офіційно і менш відверто.

У процесі звільнення слід одночасно залишатися як дипломатом, так і професіоналом. Наприклад, заявляйте, що вам подобалася робота в компанії, але у вас з'явилися інші плани.

Трапляються випадки, коли звільнення набуває вигляду маніпуляції. Тобто співробітник шантажує начальство своїми заявами про звільнення, розраховуючи на одержання певних вигід, наприклад, підвищення зарплати. Така поведінка працівника вважається неконструктивною. Звільнення має відбутися без емоцій. Слід впевнитися, що ви робите вірний крок у вірному напрямку. Не слід звільнятися лише з метою комусь щось довести, переконати начальство і колег в тому, що вас їм бракуватиме. Не можна також звільнятися у стані гніву.

Якщо подається справжня заява про звільнення, то не завадить до неї додати план передачі справ. Добре, коли працівник може запропонувати начальству собі заміну.

Колегам необхідно залишати всі необхідні документи, контакти, паролі тощо. Не слід залишати без відповіді електронні листи. На робочому місці потрібно навести порядок, а наступнику допомогти увійти у курс справ. Йому можна залишити і свої контактні координати на той випадок, коли у нього можуть з'явитися питання, які вимагають поради працівника, що звільнився.

Дуже добре, якщо звільнення відбувається неконфліктним шляхом.

Якщо ж конфлікту уникнути не вдалося, то слід врахувати характери як безпосереднього керівника, так і вищого начальника. Якщо працівника, який звільняється, сприймають за зрадника, то процедуру звільнення слід завчасно обдумати, щоб після подання заяви про звільнення воно відбулося швидко і безболісно.

Згадайте про те, як діяло начальство раніше при звільненні інших співробітників. Поміж начальства є й такі, які з вдячністю ставляться до тих працівників, які про все повідомлять йому завчасно.

Занадто стрімке звільнення негативно позначиться на репутації працівника і ця подія буде переслідувати його і на нових місцях роботи.

Якщо начальник до звільнення ставився нормально, то йому про звільнення можна повідомляти завчасно і уникнути відпрацювання двох тижнів, передбачених трудовим законодавством. Тому начальнику, який не тероризує працівників, що звільняються з роботи, можна розповісти про очікуване звільнення після того, як працівник остаточно вирішує звільнитися.

Можна гарантувати тому начальнику завершення розпочатих справ, але виторгувати у нього право ходити на співбесіди в інші компанії. Питання про звільнення доречно обговорювати з начальником віч-на-віч. Не рекомендують надсилати йому листа електронною поштою, передавати заяву через секретаря чи залишати її на робочому столі.