Розділ «10.2. Самомотивація»

Бадьорість можуть забезпечити різні запахи, наприклад, лимону чи м'яти. Можна нанести на скроні пару краплин ментолової оливи або ж просто її понюхати. Можна пожувати м'ятну жуйку чи з'їсти м'ятну цукерку.

Деякі фахівці чи то жартома чи то напівжартома вважають, що швидше просинання забезпечить кілька будильників, розставлених між ліжком і душем. Вони мають мати таку різницю у часі, щоб на момент, коли виключається перший, розпочинав сигналити другий, а за ним - наступні. Це гарантуватиме те, що така людина потрапить до ванної кімнати.

Бадьорість вранці може викликати відсутність води, зокрема, гарячої, ранні переговори та інші справи, які потрібно виконати до роботи. Ці речі безвідмовно бадьорять.

Музика є дієвим чинником бадьорості, але не оригінальним. Не дивлячись на це, вона допомагає багатьом бути бадьорими, а деяким людям - ще й щасливими.

Гарний гумор з самого ранку - це цілком реально. Кожний може проснутися саме "з тієї ноги".

Для того, щоб на роботі розігнати сонливість, фахівці радять періодично влаштовувати міні-зарядку.

Масаж вух. Швидко підвищує тонус нервової системи і навіть знімає біль. Виконувати цей масаж потрібно теплими руками. Розминка за годинниковою стрілкою підбадьорює, а проти - заспокоює. Стимулювання центральної то верхньої частини вуха починають виконувати подушечками вказівних і великих пальців. Мочки стимулюють всіма пальцями, а поверхню у глибині вушної раковини - великим пальцем. Масаж центру мочки вуха знімає стомленість очей, а масаж ближч до обличчя - зубну біль.

Велику стомленість допомагає знімати стимуляція мочок та козелків вух (виступів над впадом до вушного каналу).

Розминка пальців рук. Полягає у масажі кінчиків пальців на руках, розпочинаючи з мізинця лівої руки. Слід почергово двічі згинати нігтьову фалангу зверху-донизу, а потім - по боках.

Така стимуляція одночасно є і профілактикою хвороб внутрішніх органів.

Масаж ступнів. У верхній частині ступні дещо нижче подушечки великого пальця вздовж лінії, що розділяє стопу вертикально, знаходиться одна з найголовніших точок. Вона відповідає за відкриття каналів циркуляції енергії ЦІ у всьому організмі. Масажуючи цю точку, можна відчути легке поколювання вздовж хребта або потік "легкого вітерцю".

10.2.6. Відпустка

Якось молоду вчительку запитали: "За що ви любите свою роботу?". Вона відповіла: "Червень, липень, серпень". Це означало тривалу відпустку. Не у всіх працівників тривалість відпустки може позмагатися з вчительською, але відпустка - це все-таки приємно. Відпустка - вона і в Африці відпустка. Відпустки і вихідні та святкові дні люблять всі. Така любов - явище інтернаціональне. Експерти Інституту німецької економіки підрахували, що найбільше у Європі відпочивають жителі Німеччини. Тривалість відпустки там - 30 днів. Щорічно на свята припадає від 10 до 13 днів. Якщо взяти до уваги вихідні, пересічні показники за лікарняними, родильні відпустки з догляду за дитиною, поїздки до санаторіїв, то виявиться, що німці поза роботою проводять 40% часу.

Далі наведемо поради про те, як провести дні перед відпусткою і не залишити за собою "хвостів" з виробничих справ, за які колеги і начальник не будуть картати працівника під час його відсутності. Кусень хліба з шаром масла, як відомо, падає чомусь на землю саме масляним боком. Хвости, які місяцями дрімають і нікого не чіпають, просинаються саме тоді, коли відповідальний за них працівник знаходиться у відпустці далеко від робочого місця.

Слід пам'ятати й про те, що життя на місці ніколи не стоїть. Проблеми накопичуються постійно. Після відпустки буде дуже важко розв'язувати одночасно як старі проблеми, так і ті, які з'явилися за час відсутності працівника. Недарма ж кажуть, що проблеми ж слід вирішувати по мірі їх надходження.

1. З пам'яті комп'ютера слід усунути всі зайві файли або ж поставити пароль для входу. Це слід зробити і тоді, коли працівник впевнений, що його комп'ютером ніхто інший не буде користуватися. Ризикувати - не варто. Береженого - і Бог береже. Слід також усунути із "закладок" посилання на улюблений сайт, форум чи ігри типу on-line, пам'ятаючи прислів'я про те, що диявол може багато чим жартувати поки Бог спить.

2. Слід знайти людину, якій працівник тимчасово передає справи або ці справи необхідно розподілити між кількома колегами. Можливо на це буде команда з вуст начальника. Кожному співробітнику необхідно пояснити що й до чого. Не завадить, окрім слів, скласти ще й письмові інструкції. Від перебування у США восени 1995 року, автор цих рядків зрозумів - американці люблять чітко і зрозуміло письмово фіксувати прохання, рекомендації, вказівки. Як казав один росіянин: "Лучше плохие чернила, чем хорошая память". Доцільно обговорити всі можливі проблеми і питання, які можуть виникнути під час відсутності працівника.

3. На своєму робочому столі слід залишити нотатки про те, де що лежить і як це можна знайти. Якщо працівник хоче щоб його турбували і під час відпустки, то може зазначити і номер свого мобільного чи іншого телефону, за яким його можуть знайти у разі потреби.

4. Розвантажуватися перед відпусткою працівникові слід поступово. Варто докласти зусиль до того, щоб останні перед відпусткою робочі дні не були перевантаженими. В останній робочий день з роботи бажано було б піти раніше. Хоч тут слід пам'ятати про те, що у кожному монастирі - свій статут. Є чимало колективів, де чергова відпустка чергового співробітника перетворюється у локальне свято. Можливо, прапори при цьому і не вивішуються, але "галявинка" - накривається.

Психологи дотримуються думки, що ставлення працівника до відпустки залежить від того як він ставиться до своєї роботи. Якщо робота - не що інше як ярмо, то такій людині - не позаздриш. Для неї кожний робочий день - це кара небесна. Повернення з відпустки - це повернення у пекло. У такому випадку слід звернутися до фахівців (передусім, кадровиків та психологів), які на підставі тестів та з урахуванням професійних потреб працівника допоможуть йому знайти роботу, до якої лежить душа. Як що ж для працівника робота є самореалізацією і самовідображенням, то така людина почувається на роботі краще, ніж риба у воді. Така людина, перебуваючи у відпустці, часто думає про те, що вона зробить, повернувшись з відпустки. Працівника, закоханого у свою роботу, напевне, не торкнеться так званий поствідпусткний синдром, мова про який буде далі. Входити у робочий темп йому доведеться кілька днів лише у тому разі, коли місце відпустки було у вирізняльних від місця роботи кліматичних умовах.