Зрозуміло, що кожна людина має свій аршин для виміру своєї ганьби. У абсолютно однакових незручних ситуаціях різні люди поводяться по-різному. Дехто аж згорає від сорому. Інша людина до халепи, у яку вона потрапила, ставиться спокійно, ніби нічого й не трапилося.
Зазначимо кілька прийомів, що стосуються того, як не дати ганьбі прилипнути до душі людини.
1. Гумор. Психологи рекомендують у тих випадках, коли людина потрапляє у халепу, покликати на допомогу свою ж дотепність. Гострий розум - найкращий помічник. Той, хто вміє посміятися над собою, тим більше разом з іншими, не буде відчувати ганьби. Звичайне відчуття гумору може виручити людину за будь-якої халепи. Гумор піднімає настрій і звільняє від ніяковості за найскладніших ситуацій. Та людина, яка сміється разом з іншими, відсторонюється від ганьби і згодом згадує зі сміхом ту ситуацію, у яку вона потрапила.
2. Зізнання. Якщо на людину тисне страх припуститися якоїсь помилки чи недоречності, то слід негайно ж про це сказати оточуючим. Такий прийом розряджає обстановку. Оточуючі стають більш схильно налаштованими. Страх, якщо й повністю не зникає, то значно зменшується. У результаті виступ з лекцією перед великою аудиторією чи інший захід відбувається, якщо й не блискуче, то цілком пристойно.
3. Вибачення. Якщо людина ненароком наступила комусь на улюблений мозоль, то найдоречніше їй за такої ситуації негайно і щиро вибачитися. Щирість очищає совість.
4. Ігнорування халепи. Трапляється низка ситуацій, на які просто не варто звертати увагу оточуючих. Наприклад, людина щось бовкнула неоднозначне. Різні люди по-різному можуть те тлумачити. Найкращий вихід - продовжувати говорити ніби нічого й не трапилося. У подальших словах можна акуратно виправити промах.
Далі розмова піде про правила впливу на людей.
Існує чимало способів змусити когось зробити те, що вам потрібно. Можна з цією метою здійняти лемент. Можна вдатися до залякування. Можна бути милим. Можна вдатись до вмовлянь. Кажуть, що сила не є найкращим способом переконання. Відомо ж з прислів'я: "Силоміць милим не будеш".
Вміння переконати людей виконати не лише ваші розпорядження, а й прохання - це справжнє мистецтво.
Способи впливу однієї людини на іншу вже давно цікавлять психологів і соціологів. Друга світова війна рішуче стимулювала зростання інтересу до цієї проблеми. Ця проблематика тоді була дуже важливою для використання її результатів з метою пропаганди серед військ противника та ведення психологічної війни.
Чинники впливу однієї людини на іншу, зрозуміло ж, можна використовувати і з мирними цілями. Наприклад, відволікатися від своєї роботи і допомогти вам.
Далі мова піде про те, як змусити колег зробити те, що вам потрібно.
1. Позитивний нетворкинг. Поняття означає, що потрібно інвестувати в інших, щоб у разі виникнення потреби можна було покластися на почуття вдячності. Практика свідчить, що люди зазвичай готові допомагати тим, хто раніше допоміг таким людям. Способом: "ти - мені, я - тобі" не можна зловживати в тому плані, що занадто часте нагадування про борги може викликати негатив.
2. Спільний знаменник. Допомогу швидше нададуть колеги, з якими у вас є щось спільне. Завжди простіше домовитись з тими, з ким у вас склалися гарні особисті взаємини.
3. Авторитет. Набагато простіше переконати людину виконати ваше прохання, якщо така людина вважатиме вас експертом у своїй галузі. Якщо та людина у цьому не переконана, то слід попрохати когось відрекомендувати вас їй у вигідному для вас світлі і забезпечити таким чином досягнення вашої мети. Авторитет експерта слід постійно підтримувати. Він автоматично не зберігається. Якщо авторитету не приділяти уваги, то його можна і втратити.
Вже нині далекого 1955 року у Техасі влаштували експеримент. Вулицю на червоне світло світлофору переходив джентльмен, одягнутий у діловий костюм, краватку, золоті запонки. Кількість пішоходів, що йшли слідом за таким авторитетом зростала більш ніж втричі, порівняно з ситуацією, коли авторитета не було.
4. Симпатія. Простіше від людей одержати на щось згоду, якщо ви їм подобаєтеся. Робота у компанії чи в організації передбачає певний рівень дисципліни. Проханнями зловживати не можна. Про створення позитивної атмосфери і гарну репутацію думати варто, але щоб це не зашкодило злагодженій діяльності, яка спрямована на досягнення цілей компанії.
Психолог Олег Жиглов сформулював чотири правила поведінки з метою сподобатися співробітнику.
1. Частіше посміхайтеся.
2. Вмійте уважно слухати людину і намагайтеся зрушити її до розмови про неї саму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділова кар'єра» автора Дахно І.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Взаємини у колективі“ на сторінці 2. Приємного читання.