Розділ «3.2. Вітання і прощання»

У неофіційній обстановці краватку можна дещо послабити, та розстебнути ґудзик комірця.

Сорочку без краватки не слід застібати на всі ґудзики. Слід залишати незастебнутими 1-2 верхніх ґудзики.

Коли відрекомендовують чоловіка, він встає. Жінка встає лише у тому випадку, коли її знайомлять зі значно старшою жінкою чи чоловіком дуже похилого віку. Дівчата віком до 18 років завжди встають коли їх знайомлять з дорослими.

Жінки вітаються з чоловіками сидячи. Зрозуміло, що такі жінки перед вітанням з чоловіками вже на чомусь сиділи.

Господарка дому, приймаючи гостей, завжди вітається з ними стоячи.

Жінки встають і вітаються стоячи з чоловіками дуже похилого віку.

Жінка для привітання першою подає руку. Якщо ж вона обмежилася легким поклоном, то це означає, що рукостискання не буде. Слід мати на увазі, що жінки ніколи першими не називають своє ім'я (та прізвище), не дивлячись на свій вік й своє службове становище.

Привітавшись з представниками чоловічої статі приблизно одного з ними віку чи молодшими за нього, чоловік може сісти. Якщо ж чоловік вітається зі старшим за нього чоловіком чи жінкою будь-якого віку - то має право сісти лише тоді, коли сядуть вони. Якщо є потреба, то такий чоловік може сісти і раніше за чоловіка похилого віку чи жінки, запитавши на це у них дозволу.

Вітаючись з жінкою, чоловік може поцілувати їй руку. Це можна робити лише у приміщені.

Не рекомендується цілувати жінці руку за першого знайомства. Цілувати руку дівчині взагалі не прийнято.

Не вітаються через поріг, стіл чи будь - яку перегородку.

Заходячи у ліфт великого готелю, можна не вітатися з пасажирами ліфта. У великому готелі люди, як правило, є випадковими з якими зустрічі у минулому чи майбутньому є малоймовірними. У невеликих готелях, особливо курортних та санаторіях, люди бачаться регулярно. Там бажано вітатися.

Зрозуміло, що чемні люди вітаються, входячи до кабінету лікаря, адвоката тощо. Кілька слів про вітання/прощання у тому випадку коли на руках рукавички. Чоловікам можна це робити не знімаючи рукавичок. Коли ж хтось з чоловіків зняв чи почав готуватися до цього, то з ним слід вітатися/прощатися теж оголеною рукою.

На ділових прийомах (йдеться про те, коли накривається галявина) вітатися та прощатися за руку слід з господарем та його дружиною. З іншими учасниками прийому за руку можна не вітатися. Достатньо їм вклонитися.

Відбуваючи з прийому, слід дякувати за гостинність та цікавий вечір, а не за випивку та закуску.

На великих прийомах господар проводжає лише почесних гостей. Інших учасників прийому проводжають помічники господаря, які їх зустрічали.

Провівши почесних гостей, господар може залишитися на тому місті, де він їх провів, щоб усі запрошені мали змогу попрощатися з ним.

Далі мова піде про вітання в офісі. Він є настільки важливим елементом сучасного буття, що про нього складаються анекдоти. В одному з них йшлося про те, що Червона Шапочка прийшла до будинку, де жила її бабуся. Бачить - на ганку стоїть Вовк. Червона Шапочка каже: "Вибачте, тут раніше жила моя бабуся". Вовк, колупаючись у зубах, відповів: " Так, дійсно, тут жила бабуся. А тепер тут - офіс".

Культура ділового спілкування розпочинається, буквально, з офісу.

Якщо гості чи то клієнти вперше прибули до офісу і незнайомі з приміщенням, їх слід зустріти й провести. Спочатку - до місця зустрічі, а після неї - до виходу. Той, хто супроводжує, крокує першим. Відвідувач йде за ним. У кабінеті відвідувачів слід вітати стоячи. Доречно зазначити, що військовий статути передбачають, що військовослужбовець звертається до іншого військовослужбовця стоячи. Автор цих рядків, який у минулому був офіцером, свідчить, що такої вимоги у армії не завжди дотримуються, але вона є. Доводилося читати, що під час оборони Москви восени 1941 року генерал К. С. Москаленко (1902-1985) стоячи вітався з підлеглими і віддавав їм накази. К. С. Москаленко командував Парадом Перемоги у Москві на Красній площі. Приймав його Г. К. Жуков. Москаленку К. С. було присвоєно звання Маршала Радянського Союзу.