Розділ «2.4. Загальні питання клінічної онкології»

Лікування

Загальні принципи:

1. Радикальність:

• Радикальне лікування спрямоване на ліквідацію пухлини і повне одужання або тривалу ремісію.

• Паліативне лікування застосовують при неможливості проведення радикального. Воно веде до подовження життя і полегшення страждань. Ризик рецидиву великий, хоча на початку хворий може почувати себе добре.

• Симптоматичне лікування – усунення або попередження симптому.

2. Специфічність – урахування специфічних потреб хворого. Індивідуальний план лікування полегшує координацію зусиль онколога, радіолога, патоморфолога та інших спеціалістів.

3. Раціональність – проведення лікування за показами.

4. Комплексність – одночасне використання декількох методів з метою використання переваг кожного методу лікування і компенсації недоліків. Хірургічне втручання і променева терапія впливають на первинну пухлину і реґіонарні лімфовузли і не діють на ділянки віддаленого розповсюдження. Хіміотерапія і імунотерапія – системні методи лікування, що здатні впливати на ділянки віддаленого розповсюдження.

Додаткове лікування – системна терапія, вживана після місцевого лікування (наприклад, резекції) при високому ризику мікроскопічного вогнища в лімфовузлах або віддалених органах. У таких хворих розвивається рецидив. Мета додаткового лікування – знищення віддалених і мікроскопічних вогнищ пухлини.

Вибір методу лікування залежить від характеру захворювання, стадії, гістологічного типу пухлини, віку хворого, супутні захворювання і мета лікування (виліковування або паліативне втручання).

Хірургія злоякісних пухлин

Променева терапія

1. За радикальністю: радикальна (при деяких формах раку, наприклад, карциноми голови і шиї), паліативна (при запущеному раку молочної залози, для купірування болю при метастазах в кістки).

2. За методикою – глибока, поверхнева (близько-фокусна), внутрішньо-тканинна, (радіонуклідна), поєднана.

Променеву терапію можна проводити самостійно, в комбінації з хіміотерапією та хірургічним лікуванням. Передопераційна променева терапія спрямована на пригнічення метастазів або регресію пухлини, післяопераційна – на підвищення ефективності операції. Комбінована променева терапія ефективна при раку молочної залози, матки, прямої кишки, шкіри, остеогенній саркомі.

Передопераційне опромінення часто спричиняє післяопераційні ускладнення: погане загоєння ран і утворення нориць. Комбінована терапія може спричинити тяжкі токсичні реакції. Класичний приклад – повернення променевої реакції – посилена місцева реакція в раніше опроміненій ділянці при одночасному введенні доксорубіцину та/або метотрексату.

Таблиця 2.23

Радіочутливість нормальних тканин і пухлин (Мате Г., 1976)

Променеві реакції і пошкодження. Місцеві: гострі (набряк і запалення) та хронічні (фіброз і рубцювання за декілька місяців або років після променевої терапії). Загальні (характерні для хворих, яким одночасно проводили хіміотерапію): шкірні (еритема, свербіж, десквамація епітелію), шлунково-кишкові (езофагіт, гастрит, ентерит, яки проявляються нудотою, блюванням, діареєю болем у животі, втратою апетиту, кровотечею), проктит (кровотеча, біль), променева пневмонія (кашель, задишка, біль в грудній клітці, пригнічення кістово-мозкового кровотворення, ураження ЦНС (гострі – при опроміненні черепа – тупий головний біль, ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску, нудота і блювання, відтерміновані – порушення короткочасної пам'яті і синдром сонливості – нездужання, втома).