Розділ «2.1.7. Хронічна специфічна хірургічна інфекція»

Артритична (спондилітична) фаза. По мірі прогресування процес охоплює декілька хребців.

• Початкова стадія. Біль (на початку нелокалізований, непостійний, далі – постійний, локалізований, інтенсивний). Позитивний симптом Александрова – потовщення складки шкіри за рахунок спаяності шкіри і підшкірної клітковини. Місцева гіпертермія. Збільшення об'єму суглобу. Болючі інфільтрати і ділянки розм'якшення (напливні абсцеси). Ригідність м'язів (рефлекторна контрактура), їх атрофія, кульгавість, обмеження об'єму рухів в суглобах, атрофія м'язів.

• Стадія розпалу. Підсилюються симптоми інтоксикації. Біль інтенсивний, локалізований, постійний, посилюється при фізичному навантаженні, рухах, під вечір. Намагання розвантажити хребет, рефлекторна контрактура м'язів, що випрямляють хребет (симптом віжків – Корнєва), зміна осанки, виключення з рухів ураженого сегмента хребта, обмеження об'єму рухів в суглобах. Класична клініка стадії розпалу при спондиліті – викривлення хребта (кифоз, кифосколіоз, горб), формування напливних абсцесів, спинномозкові розлади (парези, розлади функції тазових органів).

• Стадія загасання. Покращення загального стану, зникнення симптомів інтоксикації. Хибне положення нижньої кінцівки, її укорочення. Контрактура або анкілоз суглобів. М'язова атрофія: окремі ущільнення в м'яких тканинах (сліди напливних абсцесів).

Постартритична (постспондилітична) фаза. Звапнування напливних абсцесів. Загоєння нориць. Часті загострення.

Перебіг – рецидивуючий. Загострення можуть виникати протягом трьох років після стихання процесу.

Діагностика.

1. Рентгенологічне дослідження – має вирішальне значення. Характерні ознаки – вогнище просвітлення в губчастій речовині (в метаепіфізі), дрібні, малоінтенсивні, множинні секвестри ("цукор, що тане"), відсутність зони склерозу кістки навколо вогнища, відсутність різко вираженої реакції з боку окістя. При переході процесу на суглоб і появі в суглобі випоту відмічають розширення суглобової щілини (з подальшим звуженням), збільшення в обсязі м'яких тканин, рівномірний регіонарний остеопороз, атрофію кістки, затемнення фізіологічних просвітлень, узури в місцях прикріплення зв'язок і суглобової капсули. В запущених випадках відмічають підвивихи, патологічні переломи (рис. 2.14 і 2.15).

При наявності нориць обов'язково проводять фістулографію.

При спондиліті відмічають звуження і деформацію міжхребцевих щілин, порушення замикальної пластинки і бухто- подібна виїденість навколо них, остеопороз тіл хребців, вогнища деструкції в тілі хребця, клиноподібна деформація або ущільнення тіл хребців і кутове скривлення хребта, тінь туберкульозного абсцесу. При ураженні грудного відділу хребет має вигляд веретена або овалу, поперекового – дугоподібне випинання зовнішнього краю m. psoas.

При загостренні відмічають збільшення, злиття вогнищ, формування секвестрів. При стуханні – зменшення прояву остеопорозу, зменшення розміру великих вогнищ (зникнення малих), підсилення склеротичних явищ навколо вогнищ. В складних для діагностики випадках проводять МРТ і КТ.

Рис. 2.14. Туберкульозний коксит. Артритична фаза

Рис. 2.15. Туберкульозний спондиліт. Спондилітична фаза

2. Пункція суглобу з аспірацією вмісту та його лабораторне дослідження – бактеріоскопія, посів, щеплення тварин.

Арсенал оперативного лікування включає наступні методи:

• Пункція. Гній евакуюють повністю і направляют на дослідження. В порожнину суглоба вводят протитуберкульозний препарат. Проводити пункцію потрібні так, щоб канал, що іде від голки, був непрямий (попередженні утворення нориці).

• Некректомія – радикально-профілактичне втручанні (ліквідує вогнище інфекції і запобігає вторинному уражених суглоба або сусіднього хребця).

• Розтин гнійника. Покази – розвиток вторинної інфекції "Холодні" абсцеси не розтинають. Це попереджує утворення нориць, виразок, розвиток вторинної інфекції.

• Синовіоектомія – висікання синовіальної оболонки

• Резекція суглоба – радикальна операція. Умова – загасання процесу, ретельна підготовка (Рис. 2.16).