TextBook Лікування – переважно консервативне (антибіотикотерапія).
Актиномікоз кісток (ураження актиноміцетами) відрізнити від хронічного неспецифічного остеомієліту нелегко в зв'язку з тим, що до грибкової інфекції часто приєднується вторинна кокова флора, яка при мікробіологічному дослідженні легко виявляється і одночасно затрудняє виявлення актиномікотичних друз. При рентгенологічному дослідженні не вдається виявити ознак специфічних для актино-мікозного ураження кісток. Клінічно для актиномікозного остеомієліту характерний повільний підгострий перебіг з пізнім утворенням виразок з гнійним вмістом, що схожі із неспецифічними остеомієліт ними норицями.
Достовірний діагноз встановлюють при знайденні в ексудаті актиномікотичних друз і за допомогою реакцій зв'язування комплементу і реакції з актинолізатом.
Лікування – протигрибкові антибіотики (місцево і системно), імунокорекція. При неуспішності – оперативне лікування (некректомія або позавогнищевий остеосинтез) на фоні тривалої протигрибкової терапії.
2.2. Змертвіння і виразки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна хірургія з клінічною психологією» автора Саждера С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.1.7. Хронічна специфічна хірургічна інфекція“ на сторінці 6. Приємного читання.