Розділ «9. Трансплантація і алопластика»

• підтримувати вміст гемоглобіну в крові не нижче 90г/л.

Донори із зупиненим кровообігом (NON-HEART BEATING DONOR)

Живі родинні донори

Відсутність достатньої кількості донорських органів спричинила до використання живих родинних донорів (мати, батько, брат, сестра). Таку практику найчастіше застосовують при трансплантації нирок (парний орган). Проте, родинних донорів використовують при трансплантації частки печінки, частки легенів, ділянки підшлункової залози. Переваги такого підходу – завжди використовують здоровий орган, взятий від здорового донора, добре сумісного з реципієнтом по тканинних антигенах. Ішемічне ушкодження трансплантату при цьому незначне, а найближчі і віддалені результати перевищують такі при трансплантації від трупного донора. Крім відсутності соматичних захворювань у донора, основною умовою виконання родинної трансплантації є повна психологічна стабільність і емоційна стійкість донора.

Хірургічна процедура мультиорганного забору

Консервація органів

Після припинення кровообігу у внутрішніх органах прогресують ішемічні зміни, що почалися ще в період помирання донора. Основні завдання захисту трансплантату при глобальній ішемії полягають у тому, щоб:

• знизити до мінімуму енерговитрати органу за допомогою гіпотермії;

• підтримати максимальну ефективність анаеробного гліколізу шляхом вимивання і нейтралізації кислих метаболітів і тим самим попередити самопридушення гліколізу;

• зберегти пул макроергів;

• попередити реперфузійне ускладнення.

Це досягають за допомогою охолодження органу і використання фармакологічного протиішемічного захисту (консервуючих розчинів). В даний час гіпотермічна перфузія трансплантату є першою ланкою в ланцюзі заходів щодо консервації донорського органу. Тотальне наскрізне охолодження до кріопротекційного рівня досягається за допомогою інфузії охолодженого (4°С) консервуючого розчину в артерії трансплантату. Охолодження органів найчастіше виконують до їх експлантації з тіла трупного донора, за рахунок чого скорочують термін первинної теплової ішемії.

Спочатку для консервації транслантату застосовували розчин Рінгер-лактату, у якому орган при 4°С міг переживати холодову ішемію протягом 6 год. Потім протягом майже 20 років використовували розчин Collins (Euro-Collins), що дотепер застосовують при трансплантації нирок. Наступне глибоке вивчення ушкоджуючих механізмів ішемії і реперфузійного синдрому призвело до створення розчину UW (University of Wisconsin Solution), що збільшував безпечне збереження органів до 24 год,, виживання трансплантатів, знизив кількість первинно не функціонуючих трансплантатів, тромбозів артерій, відсоток ретрансплантацій, дозволив безпечно виконувати екстракорпоральні реконструкції органу під час етапу "bаск table", а також дозволив інтенсивно обмінюватися донорськими органами не тільки в межах однієї країни, але і здійснювати міжнаціональне і міжконтинентальне транспортування органів.

Особливість UW – наявність інгредієнтів, що мають протектуючу дію на клітини трансплантату під час холодової ішемії і реперфузії. Основні компоненти розчину – лактобіонат і рафіноза (два сахариди, що запобігають набряку, набуханню і загибелі клітин, знижують вміст цитоплазматичного кальцію і заліза), гідроетилкрохмаль (підтримує колоїдний тиск), аденозин (забезпечує синтез АТФ після реперфузії), глутатіон (інгібує вільні радикали і редукує сульфгідрильні групи), алопуринол (інгібує генерацію ксантин-оксидази), магнезія (кофактор ензимів), натрій і калій (осмотичні агенти), дексаметазон (стабілізує клітинні мембрани), фосфат (буфер іону водню, необхідний для синтезу аденозин-трифосфату).

Оригінальний альтернативний консервуючий розчин – Custodiol. На відміну від інших консервантів Custodiol – розчин внутрішньоклітинного типу (гіпонатрієвий, безкальцієвий, з високим гістидиновим буфером, мета якого – відмивання внутрісуди иного русла і інтерсти цій ного простору). При середньопоточній тривалій (понад 10 хв.) перфузії в трансплантаті досягають стабілізацію температури, вазоплегію, встановлюють належний рівень іонної рівноваги. Крім того, гістидин (одна з основних складових розчину), що накопичується в інтерстиційному просторі при тривалій перфузії Custodiol, нейтралізує кислі метаболіти, що утворюються в процесі консервації, перешкоджає самопридушенню анаеробного гліколізу і сприяє збереженню пула макроергів.

Створення нових консервуючих розчинів істотно поліпшило результати, однак не вирішило всіх проблем трансплантації органів. Безпечна межа холодової ішемії донорських органів дотепер не перевищує 18 год. При цьому під час збереження і транспортування трансплантати зазнають консерваційного ушкодження.

Терміни холодової ішемії органів при їх консервації: для нирок – 36 год., для печінки – 15 год., для підшлункової залози – 12 год., для серця – 5 год., для легень – 4 год.,, для кишки – 2 год. Впродовж цього часу органи мають бути доставлені в центр трансплантації, де здійснюють вибір реципієнта і проводять операцію.

Вибір реципієнта

При виборі реципієнта обов'язково мають бути враховані наступні моменти:

• сумісність пари за системою АВО (група крові), лейкоцитарними антигенами (головний комплекс гістосумісності), мінімальний рівень (чи повна відсутність) передіснуючих цитотоксичних антитіл (менш 5%);