Розділ 5. Контейнеризація і пакетизація в логістичних системах

Контейнеризація є радикальним прогресивним методом в організації процесу товарообігу механізації навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських (НРТС) робіт з різними тарно-пакувальними, штучно-масовими і сипучими вантажами. Вона забезпечує скорочення витрат на тару, зведення до мінімуму втрат вантажів у процесі їхньої доставки від місць виробництва в сферу споживання, а також ефективне використання сучасних підйомно-транспортних засобів.

Слово "контейнер", відповідно до рекомендацій Міжнародної організації стандартів (ICO), означає "елемент транспортного обладнання", що має постійну технічну характеристику, достатню міцність для багаторазового використання, спеціальну конструкцію, що забезпечує перевезення одним чи декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів, а також швидке перевантаження з одного виду транспорту на інший. Контейнеризація і пакетизація на транспортні — це, в кінцевому рахунку, комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт, спрямована на вирішення однієї з найважливіших соціальних проблем нашого суспільства — ліквідації важкої ручної праці.

Застосування контейнерних перевезень створює можливість:

• підвищити продуктивність праці в 3-4 рази за рахунок комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних і складських робіт;

• знизити витрати на зовнішню тару й упаковку вантажів, а також втрати при перевезеннях і перевантаженнях;

• скоротити в 2-3 рази час простою транспорту під вантажними операціями;

• збільшити використання місткості складів;

• спростити контрольно-облікові, транспортно-експедиційні операції.

За останні 25-30 років відбувається інтенсивний розвиток контейнерних перевезень у ряді країн (Японія, США, Франція, Великобританія) з переважним застосуванням великовантажних контейнерів вагою брутто 20 т і більше. Це призвело до будівництва спеціальних контейнерних майданчиків, причалів, оснащення їх потужними кранами, авто контейнеровозами й іншим спеціальним устаткуванням. У цих країнах почали функціонувати спеціальні контейнерні потяги, великі контейнерні центри для передачі контейнерів з одного виду транспорту на інший. Таким чином, почався перехід від контейнерних перевезень невеликих обсягів вантажів до створення комплексної контейнерної системи.

Контейнерна транспортна система не може існувати без суворої стандартизації й уніфікації технічних засобів. В її основі лежить модульна система, що взаємо пов'язує розміри тари, піддонів, контейнерів і рухомого складу. Виконання цих умов створює можливість здійснювати міжнародні перевезення.

Найбільш велика в Європі міжнародна контейнерна організація "Інтерконтейнерна", до складу якої входять більшість європейських країн, ще в 1973 р. перевезла 440 тис. 20-тонних контейнерів, у 1974 р. — близько 550 тис. таких контейнерів. Цей обсяг перевезень можна образно представити у вигляді контейнерного потяга довжиною 12,9 км, який відправляється щоденно.

За даними закордонних фахівців, до 1977 року в міжнародних перевезеннях брало участь 515 тис. контейнерів, унаслідок чого передбачається контейнеризувати 50—80% світового обсягу міжнародних перевезень поштучних вантажів. Новий напрямок у розвитку контейнеризації за кордоном не залишився без уваги при удосконаленні перевезень вантажів і в Україні.

У зв'язку з цим здійснюється виробництво універсальних середньо-тонажних, а також проводиться підготовка до серійного випуску великотоннажних контейнерів. На деяких заводах впроваджені прогресивні методи виготовлення контейнерів із застосуванням великогабаритних штампованих елементів, освоюється виробництво контейнерів з гофрованої сталі і спеціального прокату. Передбачено випуск ізотермічних спеціалізованих контейнерів для перевезення продуктів, що швидко псуються. Діапазон температур усередині охолоджуваних ізотермічних контейнерів складає від +12 до -25°С, що може забезпечити зберігання практично будь-яких продуктів, які швидко псуються.

Автомобільний транспорт відіграє велику роль в організації перевезень у контейнерах. Вітчизняна промисловість освоїла випуск напівпричепів — контейнеровозів вантажопідйомністю 20 т типу ЧМЗАП-9985. Напівпричіп має зварену раму без настилу з консольними балками для встановлення одного 20 або двох 10-тонних контейнерів. Зараз вітчизняною промисловістю створюється напівпричіп контейнеровоз вантажопідйомністю 30 т. Широкого розповсюдження в країнах співдружності набули автомобілі самонавантажувачі, сконструйовані на базі автомобілів вантажопідйомністю 3-5 т. Найбільш розповсюджений з них ЗІЛ-130 з консольним краном вантажопідйомністю 500 кг і вилітом стріли 3500 мм. Для середньотонажних контейнерів Львівським ГСКБ автонавантажувачем створені автомобілі самонавантажувачі моделей 4902 і 5911 з гідро краном вантажопідйомністю 2,5 т. Основні типи перевантажувального устаткування для переробки середньо-тонажних і великотоннажних контейнерів — різні крани: козлові, мостові, стрілові. Найбільш розповсюджені з них три типи: КД-5, КК-5 і КДКК-10 вантажопідйомністю 5 і 10 т.

До важливих заходів, впроваджуваних на контейнерних пунктах, можна віднести автоматичні зачеплення (автостоп) системи ЦНП МПС і Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Автостоп призначений для механічного застроплення й відстроплення контейнерів, що дозволяє звільнити робочих стропальників, які зазвичай виконують ці операції. Сучасний розвиток контейнерних перевезень і створення контейнерної системи вимагає стандартизації технічних засобів. Ця стандартизація дозволяє різко скоротити собівартість перевезень за рахунок взаємозамінності рухомого складу, обладнаного автоматичними зачепленнями, розрахованими на навантаження стандартних контейнерів, а також створення можливості еквівалентного обміну їх на міжнародних "пулах" (об'єднаннях).

Стандартизація контейнерів у міжнародному масштабі здійснюється Міжвідомчою організацією зі стандартизації, у складі якої знаходиться Технічний комітет 104 "Вантажні контейнери" (у його складі 28 країн-активних членів і 12 країн-спостерігачів). За період своєї діяльності (з 1961р.) комітет розробив ряд важливих міжнародних стандартів, зокрема проект міжнародного стандарту на основні параметри, розміри й області застосування усіх контейнерів, визначені зовнішні і внутрішні розміри, допуски, маса брутто, максимальна маса тари і т.д. Зростання обсягів контейнерних перевезень вимагає чіткої і продуманої системи експлуатації, яка повинна забезпечувати високопродуктивне використання всієї контейнерної техніки, швидку окупність капіталовкладення, ліквідацію ручної праці і зниження транспортних витрат у народному господарстві. Для цього в останні роки створюються і намічаються до будівництва контейнерні станції, які повинні відповідати сучасним вимогам щодо планування і насичення технічними засобами.

З метою визначення оптимального плану завезення і вивезення контейнерів великі пункти будуть застосовувати методи лінійного програмування з обробкою інформації на ЕОМ.

Висока продуктивність роботи контейнерного парку залежить від злагодженості технічного процесу при використанні засобів механізації, оскільки вони мають різну швидкість прийому і пересування. Тому, доцільно використовувати підйомно-транспортне устаткування з невеликими швидкостями при роботі з транзитними контейнерами, а з більш високими — при обробці місцевих контейнерів.

Один з найбільш важливих шляхів підвищення ефективності контейнерних перевезень є автоматизація технологічних процесів. Тому, зараз розробляється на усіх видах транспорту автоматизована система управління перевізним процесом, яка передбачає підсистему керування контейнерними перевезеннями (АСУ "Контейнер") по таких основних групах:

1. Оперативне управління перевізним процесом і роботою контейнерних пунктів.