Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА

Давньогрецькі філософи на початку свого пізнання й аналізу мислення ще не розрізняли чітко "мислення та "мову", відповідно, терміном "логос" вони позначали як мислення (властивість людини здійснювати внутрішню мисленнєву діяльність в її іманентному саморусі, спрямованої на пізнання світу), так і мовленнєву діяльність. Відокремлення мисленнєвої та мовленнєвої діяльності, виявлення нетотожності мислення та мови вперше здійснили софісти (про це див. 2.3). У подальшому історичному пізнанні мислення філософи визначили його нові властивості, структуру, типи та види і наголошували на творчій активності мислення (розуму). Зокрема, вони визначали мислення (інтелект) як здатність пізнавати природу в її універсальності, осягати смисл (7 Аквінський) і відокремили логічне в значенні "вторинної інтенції" (intentio secunda) як мисленнєві (уявні) операції (Д. Скот, У. Оккам).

На сучасному етапі філософія і конкретні науки, що вивчають мислення (психологія, соціологія, генетика, фізіологія в. н. д., теорія штучного інтелекту), предметом свого дослідження визначають ті або інші фактори виникнення мислення (біологічні, генетичні, фізіологічні, соціокультурні), види й типи, рівні індивідуального мислення (інтуїція, розсудок, розум), функції мислення, вплив соціокультурних факторів на формування та розвиток мислення, можливості моделювання інтелектуальних дій (операцій) за допомогою технічної системи (комп'ютера).

Залежно від предмета дослідження дається те або інше визначення мислення, яке відокремлює функції, що постають у процесі виникнення нових видів суспільної діяльності людей. Так, на сучасному етапі все більшого значення набуває інформаційна діяльність мислення, відповідно, мислення визначається як діяльність, спрямована на засвоєння й оброблення інформації з різних джерел.

Наука логіка абстрагується від біологічних, генетичних, соціокультурних, історичних й інших факторів, що формують і розвивають мислення людини, від індивідуальних особливостей мисленнєвої діяльності. Вона досліджує мислення в його особистому виявленні, який філософи визначали як вищий рівень, а саме - мислити крізь призму "rai/o", тобто раціональне (логічне) мислення, ознаки якого - чіткість, доказовість, обґрунтованість, здатність виведення знання без звертання до чуттєвого досвіду. Логіка досліджує раціональне мислення як діяльність, що здійснюється за певними принципами (законами); правилами, яке формує сам розум як "пізнання в поняттях" (Г. Гегель).

Особливості раціонального мислення визначаються в опозиції до ірраціонального мислення.

Раціональне й ірраціональне - взаємопов'язані філософські та логічні категорії. Вони визначають ознаки людини мислити і діяти розумно, обґрунтовано, безсуперечливо, що характеризує раціональне мислення, і відсутність цих ознак (ірраціональне мислення). Ці категорії встановлюють, що можна, а що не можна осягнути і виразити в чітких логічних формах.

На підставі логічного аналізу мислення відокремлені: зміст і форма мислення; структура мисленнєвої діяльності, функції мислення й інші його властивості.

Зміст і форма мислення

Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим мисленням людини. Предмет думок (міркувань), котрий вводиться у сферу абстрактно-логічного, раціонального мислення визначається як абстрактний об'єкт.

Форма мислення - це структура мисленнєвої діяльності людей, сформованої історично у процесі відображення предметів, явищ, процесів об'єктивного світу в їх взаємозв'язку; спосіб організації змісту думок у певній логічній формі (поняття, висловлювання, умовивід); інваріант виразу різних за змістом думок (суджень, тверджень). Форма мислення може бути однаковою (інваріантною) для різних за змістом міркувань, навіть абсурдних. Наприклад: "Усі люди смертні"; "Усі дельфіни - морські тварини"; "Усі крокодили співають пісні". У наведених прикладах визначається однакова логічна форма, яку можна зобразити мовою традиційної логіки і мовою символічної логіки (див. З і 4).

Структура мисленнєвої діяльності людини, що визначається абстраговано від її змісту, отримала назву формальної структури. її вивчає наука логіка.

Логіко-філософський аспект вивчення мисленнєвої діяльності людини виявив феноменологію та логіку мислення.

Феноменологія мислення - це внутрішня діяльність мислення, спрямована на пошук та розв'язання проблем і задач

(у проблемних ситуаціях); висунення питань і пошуку відповіді на них, засвоєння знання, розуміння смислу міркувань (промов, текстів) та ін. Феноменологія мислення виокремлює процес мислення в поєднанні з мовою, що має форму міркування, розсуду, роздуму, задуму.

Феноменологи розрізняють три елементи мислення як процесу: акт мислення (мисленнєвий акт), його зміст і предмет, тобто те, на що спрямовано мисленнєвий акт, відповідно, предмет мислення може бути і реально існуючим (мислення як відображення світу), і уявним, абстрактним (конструктивна діяльність самого мислення).

Логіка мислення - це процес руху думки в певному напрямі: від загального до одиничного (дедукція); від одиничного до загального (індукція); від простого до складного; від чуттєво-конкретного до абстрактного; від явища до сутності; від явного (баченого) до неявного (небаченого, прихованого); від поверхового до глибинного; від синкретичного цілого до розчленування його на структури й елементи.

Рух думки в одному напрямі визначають як чіткість слідування (лінійність мислення), а в різних напрямах - як нечіткість слідування (нелінійне мислення).

Функції мислення - напрями діяльності мислення, зумовлені певними цілями, що висуває перед собою суб'єкт пізнавальної та практичної діяльності. До таких функцій належать: пізнавальна (відображення дійсності); аналітична (аналітика); синтетична (комбінаторика); конструктивна; моделювальна; програмна; інформаційна (засвоєння й обробка інформації); інтерпретаторська; пошукова; евристична; прогнозувальна та ін.

Усі функції мислення можна класифікувати у такий спосіб:

- спрямовані на відтворення того, що пізнано, відображено мисленням (аналітична, інтерпретаторська, інформаційна);