Розділ «28»

Лев ураз змінився на обличчі. Марі вже колись бачила його таким. Він монотонно, наче в трансі, бурмотів:

— «Коли в повному мороці світу закінчилася битва за місце під сонцем, перший промінь нового ранку гартував тебе перехресними стежками і благав: борись! Борись...» — Лева заклинило.

— Що це? — витріщився на Марі юнак.

— Перший рядок закодованого листа, — відповіла Марі.

Тепер застигло обличчя вундеркінда. Добре, що він був в окулярах, бо інакше очі вилізли б із орбіт. І шукай їх потім деінде...

— Капець! — раптово ожив юнак. — Та я ж сам відповідь запхав під гіпс! Нострадамус відпочиває! Астрологи записуються до мене на курси!.. Борис — пророк!..

Безрукий судомно задихав. Йому бракувало повітря. Хлопець кинувся до нього, але Марі його зупинила:

— Секунду. Зараз пройде...

За мить Лева струснуло, і разом з глибоким видихом він пробелькотів:

— «... за друга і слідкуй за хитрим ворогом, що лисом виманює тебе...»

— Стоп! — закричав Борис. — Приведіть його до тями, Марі, благаю вас! Хай мовчить! Я знаю!.. — хлопець щось шепнув на вухо жінці.

Марі не втямила, куди бігти і що робити. Спочатку вона пригнала з кухні з повною каструлею холодної води і з розмаху вилила її на голову Безрукого. Потім підбігла до ліжка і смикнула з нього покривало. В повітрі, наче сніжинки, закрутився пух. Перина була розпорота, ліжко обсіли білі мухи. Марі купалася в цій білині, вперто щось шукаючи.

Підійшов Лев і ніжно торкнувся її плеча. Марі обернулася і скам'яніла.

— Що ти робиш? — запитав Лев. Він уже був сам свій. Холодна вода подіяла миттєво. Цілюща сила природи!

— Шукаю договір! — крикнула Марі. — Вони викрали договір, бачиш, Леве?.. Тут хтось був!..

— Ось тепер — гаплик! Повний!.. — розвів руками Борис. — Знаємо — хто і не маємо з чим?

— Ти знаєш, хто наступний? — запитав Лев.

— Так!

— Тоді погнали!

Поки Марі з Борисом одягалися, Безрукий гамселив у сусідчині двері.