— Це не про мене. Правда? — звернувся суддя до охоронця.
Той не знав, про що мова, але впевнено відповів, що так.
Вітер хитав вінками, вони товкли об землю, як здурілі. Благо, що були прив'язані, а то літали б по всьому цвинтарю, і ніхто б не знав, де той «дорогий» лежить, що йому те майно належить. Одна зі стрічок на вінку тріпотіла по-особливому. Вона заклично вимагала приділити їй капку уваги. Ярема Сильвестрович добре навчений був розпізнавати знаки. Він підійшов ближче, приглянувся і прочитав: «Дорогому «учневі». Я є...» Якусь мить суддя наче принюхувався до напису з неоднозначним «учнем» у лапках. Потім розправив плечі, як крила, і сказав:
— Чудесно. Бо я завжди був. І буду...
Охоронець подумав, що шеф скидається на звіра, якого полонила дика жага крові. Таким він ще Ярему Сильвестровича не бачив.
18
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Привид безрукого ката» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „17“ на сторінці 2. Приємного читання.