– Як же: послав червоноармiйця по карти (знаєте, женщини, карти та iнше), а їх бiля Шкурiвської станцiї в колодязь укинуто. Сьогоднi на пiдводах привезено.
– Ну й радiйте. Ви ж самi кажете – не можна без цього. Гофман уперто одрубав:
– Безумовно, не можна. Але треба довбати: крапля довбає камiнь.
Ще говорив.
Тодi Марiя спитала:
– Скажiть менi: де кiнчається ваша дурiсть i починається контрреволюцiйнiсть? I Вадим теж спiває: урочисто ходить по оселях комуна. Де ви її бачите? Просто – тоска. Просто – харя непереможеного хама.
– Ви так думаєте?
– Я цього певна.
Гофман пiдiйшов до вiкна й сказав:
– Тодi виходьте з партiї.
– А чому вам не вийти?
Марiя пiдвелась.
Гофман сказав спокiйно:
– Тому, що нам все ясно.
– Гм… логiка!
…А потiм говорила про тоску, про сумнiви, про Вадима.
Прийшов Зиммель, дзвенiв шпорами, виблискував нашивками.
Марiя усмiхнулась:
– Коли погони носили на плечах, тодi вирiзували плечi, а тепер будуть викручувати руки.
Зиммель:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ШЛЯХЕТНЕ ГНIЗДО“ на сторінці 10. Приємного читання.