Розділ «10.2. Оптимізація фондового портфеля»

Методи диверсифікації активів інвестиційного портфеля

Ефективне формування та управління інвестиційним портфелем як сукупністю активів підприємства є однією з головних проблем у сучасній теорії інвестицій.

Управління портфелем передбачає планування, аналіз і регулювання його складу для досягнення інвестиційних цілей. Інвестиційними цілями можуть бути визначені: висока дохідність, безпека вкладень (низький рівень ризику), ліквідність активів.

Портфель, який відповідає цілям інвестора, називається збалансованим. Тобто, збалансований портфель — це портфель, при формуванні якого досягається оптимальне поєднання інвестиційних характеристик активів у часі.

Інвестиційна стратегія формування портфеля активів може бути розділена за напрямками:

— якість умов інвестування;

— фінансові характеристики об'єкта інвестування;

— терміни інвестування (коротко-, середньо- та довгострокові);

— реґіони розміщення вкладень залежать від регіональної кон'юнктури та умов інвестування (вільні економічні зони).

Формування збалансованого інвестиційного портфеля вимагає придбання активів в інвестиційно привабливих галузях та фінансово стійких суб'єктів ринку.

Оцінка інвестиційних якостей активів здійснюється у кілька етапів:

— вибір галузі інвестування;

— оцінка основних показників емітента для цінних паперів та показників ефективності для інших активів;

— оцінка умов інвестування.

Розрізняють такі галузі економіки: нові, зростаючі, стабільні, циклічні, спекулятивні, занепадаючі.

Вкладення характеризуються різним ступенем дохідності та ризику залежно від галузі. Так, активи у вигляді акцій, відповідно до вказаних критеріїв, поділяються на акції росту (нові галузі), стабільні акції (харчова промисловість, комунальне господарство тощо), циклічні (металургія, машинобудування, енергетика), спекулятивні (відсутність надійної інформації).

Кількісний та якісний аналіз основних показників об'єкта інвестування передбачає визначення таких груп оцінок: продажу, грошових потоків, динаміки прибутків, аналізу критичних співвідношень (обсягу виробництва, ціни продукції, витрат на виробництво).

Для вкладень у цінні папери умови інвестування означають характер їх обігу на фондовому ринку та умови випуску.

Оцінка умов емісії цінних паперів передбачає: вивчення цілей та умов випуску, періодичність виплати дивідендів, оцінки випущеного виду цінного папера з огляду дохідності та ризикованості, кількість емісій та їх результати, склад власників тощо.