Розділ «12.3. Методика рейтингової оцінки емітента»

Загальні положення рейтингового оцінювання

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентоздатність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів усіх учасників фінансових відношень: як самого підприємства, так і його партнерів.

Стійкий фінансовий стан підприємства є не подарунком долі або щасливим випадком його історії, а результатом вправного, розрахованого керування всією сукупністю виробничо-господарських факторів, що визначають результати діяльності підприємства.

Теорія аналізу фінансів, підприємництва та економіки підприємства розглядає поняття "стійкий фінансовий стан" не тільки ЯК якісну характеристику його фінансів, але і як кількісно вимірюване явище. Цей принциповий висновок дозволяє сформулювати загальні принципи побудови науково обґрунтованої методики оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства. Таку оцінку можна отримати різними методами з використанням різних критеріїв.

Нижче пропонується методика порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства, що базується на теорії та методиці фінансового аналізу підприємства в умовах ринкових відношень.

Складовими етапами методики порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є:

• Збирання та аналітична обробка вихідної інформації за період, що оцінюється.

• Обґрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства, та їх класифікація, розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки.

• Класифікація (ранжування) підприємств згідно з рейтингом.

Рейтингова оцінка враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, тобто господарської діяльності в цілому. При її побудові використовуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів, стан та розміщення коштів, їх джерела та інші показники. Точна та об'єктивна оцінка фінансового стану не може базуватись на довільному наборі показників. Тому вибір та обґрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності мають здійснюватися згідно з досягненнями теорії фінансів підприємства, виходити з мети оцінки, потреб суб'єктів керування в аналітичній оцінці. У табл. 12.1 наводиться приблизний вибір вихідних показників для загальної порівняльної оцінки.

Запропонована система показників базується на даних публічної звітності підприємств. Ця вимога робить оцінку масовою, дозволяє контролювати зміни у фінансовому стані підприємств усіма учасниками економічного процесу.

Показники рейтингової оцінки

Алгоритм порівняльної рейтингової оцінки

У загальному вигляді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства може бути представлений у вигляді послідовності наступних дій.

5. Підприємства впорядковуються (ранжуються) в порядку зменшення рейтингової оцінки. Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням Д. Для застосування цього алгоритму на практиці ніяких обмежень кількості порівняльних показників та підприємств не передбачено.

Викладений алгоритм отримання рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства може застосовуватись для порівняння підприємств на дату складання балансу (за даними на кінець періоду) та в динаміці.

У першому випадку показники, що ввійшли до табл. 12.1, розраховуються за даними балансу та фінансової звітності на кінець періоду. Відповідно і рейтинг підприємства визначається на кінець періоду.

У другому випадку показники табл. 12.1 розраховуються як темпові коефіцієнти росту: дані на кінець періоду діляться на значення відповідного показника на початок періоду або середнє значення показника на початок періоду ділиться на середнє значення відповідного показника попереднього періоду (або іншої бази порівняння). Таким чином, отримуємо не тільки оцінку поточного стану підприємства на певну дату, але й оцінку його зусиль та здібностей за зміною цього стану в динаміці, на перспективу. Така оцінка є надійним показником зростання конкурентоздатності підприємства в цій галузі діяльності. Вона також визначає більш ефективний рівень використання всіх його виробничих та фінансових ресурсів.

Вимоги до системи фінансових коефіцієнтів