Розділ «ВСТУП»

Розвиток будь-якої держави пов'язаний з динамікою інвестиційних процесів, структурним та якісним оновленням виробництва й створенням ринкової інфраструктури. Чим. інтенсивніше здійснюється інвестування, тим швидше проходить відтворювальний процес, тим активніше відбуваються ефективні ринкові перетворення.

Тому будь-які дослідження, пов'язані із сутністю та основними поняттями інвестиційного процесу, проблемами формування інвестиційного портфеля, вибором форм інвестування та методів управління цими процесами, є, безумовно, актуальними.

Ринкові зміни в економіці України вимагають чіткого визначення та дієвого управління поняттями та категоріями, що стосуються інвестиційних відносин. .

З фінансового та економічного погляду інвестування може бути визначене як довгострокове вкладення економічних ресурсів з метою створення та одержання чистого прибутку в майбутньому, який перевищує загальну первинну величину інвестицій.

У посібнику наведено визначення понять "інвестицій" та "інвестиційної діяльності", які подаються в Законі України "Про інвестиційну діяльність", ці питання також розглядаються з макро- та мікроекономічної позицій.

З макроекономічного погляду інвестиціями вважається частина сукупних витрат, що враховують витрати на нові засоби виробництва (реальні виробничі інвестиції), інвестиції в нове житло та приріст товарних запасів. Тобто інвестиції — це частина валового внутрішнього продукту, що не була спожита в поточному періоді, яка забезпечує приріст капіталу в економіці.

У мікроекономіці, інвестиції — це процес створення нового капіталу в матеріальній та нематеріальній сферах.

Реальні інвестиції у матеріальну сферу поділяються на групи:

— інвестиції, призначені для підвищення ефективності виробництва;

— інвестиції у розширення виробництва;

— інвестиції у створення нових виробництв або нових технологій (тобто інноваційна форма інвестицій).

Напрямки інвестиційної діяльності розглядаються автором з огляду відповідей на такі питання: У що інвестуємо? Як довго? З якою метою?

Ці критерії вперше використовуються при класифікації інвестицій і відображають системний підхід опису економічних відносин в інвестуванні.

Відомі класифікації інвестицій за формами, розроблені в працях І. Бланка, А. Пересади та М. Недашківського, передбачають більшу кількість ознак класифікації та визначають джерела формування інвестицій і способи інвестування (пряме та непряме інвестування).

У посібнику дається перелік та опис суб'єктів інвестування (фізичні та юридичні особи, держава). Описуються особливі та функціональні учасники інвестиційного процесу. Об'єктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, майнові права та інтелектуальні цінності.

Також викладено основи формування інвестиційного портфеля методом генерування об'єктів інвестування. Розглядаються види портфелів та принципи їх формування.

У роботі розглядаються особливості інноваційної діяльності, основні інноваційні стратегії та державна інноваційна політика. Описуються підходи до організації ризикованого капіталовкладення (венчурного підприємництва).

Наступні розділи присвячені джерелам фінансування інвестицій: власним, залученим, позиченим. Крім цього, розглядаються ще особливі джерела фінансування вкладень.

Планування інвестицій розглядається як процес прийняття рішень щодо здійснення вкладень у різних формах відповідно до стратегії інвестора з урахуванням факторів часу, ризику, дохідності тощо. Розглядаються такі моделі інвестиційного планування, як інвестиційний проект, бізнес-план та бюджет.