Розділ 7. ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Формування власних коштів підприємства

Поняття капіталу підприємства

Капітал, одна з найбільш часто використовуваних у фінансовому менеджменті економічних категорій, отримала новий зміст в умовах переходу країни до ринкових відносин. Будучи головною економічною базою створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.

З позицій фінансового менеджменту капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів.

Висока роль капіталу в економічному розвитку підприємства і забезпечення задоволення інтересів держави, власників і персоналу визначає його як головний об'єкт фінансового управління підприємством, а забезпечення ефективного його використання належить до числа найбільш відповідальних завдань фінансового менеджменту.

Капітал підприємства характеризується не тільки своєю ба-гатоаслектною сутністю, але й багатством виразів, у яких він виступає. Під загальним поняттям "капітал підприємства" мають на увазі його різні види, які характеризуються в наш час декількома десятками термінів.

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства с задоволення потреби у придбанні необхідних активів і оптимізації його структури з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

Умови формування високих кінцевих результатів діяльності підприємства значною мірою залежать від структури використаного капіталу.

Структура капіталу є співвідношенням власних і позичкових фінансових засобів, які використовуються підприємством у процесі господарської діяльності.

Структура капіталу, яку використовує підприємство, визначає багато аспектів не тільки фінансової, але й операційної та інвестиційної його діяльності, здійснює активний вплив на кінцеві результати цієї діяльності. Вона впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу (на рівень економічної і фінансової рентабельності підприємства), визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості і платоспроможності (рівень основних фінансових ризиків), у кінцевому рахунку, формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику у процесі розвитку підприємства.

Формування структури капіталу пов'язане з обліком особливостей кожної з його складових частин.

Власний капітал характеризується такими основними позитивними особливостями:

1. Простотою залучення, оскільки рішення, пов'язані зі збільшенням власного капіталу (особливо за рахунок внутрішніх джерел його формування) приймаються власниками і менеджерами підприємства без необхідності одержання згоди інших суб'єктів господарювання.

2. Більш високою здатністю генерування прибутку в усіх сферах діяльності, при його використанні не потрібно сплачувати судовий відсоток у всіх його формах.

3. Забезпеченням фінансової стійкості розвитку підприємства, його платоспроможності у довготерміновому періоді, а, відповідно, і зниженням ризику банкрутства.

Разом із тим. йому притаманні такі недоліки:

1. Обмеженість об'єму залучення, а, відповідно, можливостей розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства у періоди сприятливої кон'юнктури ринку на окремих етапах його життєвого циклу.

2. Висока вартість порівняно з альтернативними позичковими джерелами формування капіталу.

3. Невикористання можливості приросту ефекту рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкових фінансових засобів, так як без такого залучення не можливо забезпечити підвищення коефіцієнта фінансової рентабельності діяльності підприємства над економічною.