Розділ «ТЕМА 12. АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ»

Формування оптимального портфелю інвестицій

У разі, коли інвестиційні проекти можуть бути прийняті тільки в повному обсязі, для знаходження оптимальних варіантів портфеля проводять розрахунок їх сумарного NPV для різних можливих комбінацій проектів. Комбінація, що забезпечує максимальне значення сумарного NPV, вважається оптимальною.

Дану процедуру можна наочно відобразити за допомогою РЕВ-діаграм ("ризик - ефективність - вартість"). Вони будуються в системі координат, вісь абсцис якої відповідає досліджуваним проектам, а ось ординат - обсягу капіталовкладень. На діаграмі відображається зміна сумарних інвестиційних потреб для всіх можливих комбінацій проектів у вигляді певного шляху, що поєднує початкову точку (0,0) з кінцевою точкою обсягу фінансування відповідного портфеля в цілому. При цьому довжини горизонтальних відрізків приймається однаковою для всіх проектів, а довжина похилих дорівнює обсягу фінансування відповідного проекту інвестором.

РЕВ-діаграма для проектів з прикладу 12.1 подана на рисунку 12.1. При цьому сірим кольором позначено зону недопустимих для даного інвестора комбінацій проектів у портфелі, в якій інвестиційні потреби перевищують бюджетне обмеження в 60 тис. грн.

Для кожного з отриманих варіантів портфеля вказується з правого боку показник ефективності портфеля проектів - чиста поточна вартість. При цьому порушення принципу зростання чистої поточної вартості при збільшенні капітальних витрат на фінансування портфеля інвестицій є ознакою неефективності цієї комбінації проектів. Оптимальним є портфель з максимальною чистою поточною вартістю серед допустимих для даного бюджетного обмеження комбінацій проектів (проекти А та Б на рис. 12.1).

Перевагою даного методу є те, що при доповненні переліку про-ектів-претендентів або виключенні частини з них з розгляду не має необхідності робити повторні розрахунки за всіма варіантами.

Часова оптимізація портфеля інвестицій передбачає розподіл інвестиційних пропозицій на два портфелі, фінансування яких здійснюється в поточному та наступному році відповідно. Тобто вона застосовується, якщо в результаті обмеженості ресурсів проекти не можуть бути профінансовані в планованому році одночасно, тому реалізація окремих інвестиційних проектів або дофінансування частини з них можуть бути перенесені на наступний рік.

Часова оптимізація проводиться за таким алгоритмом:

- для всіх проектів розраховується індекс можливих втрат, який характеризує відносну втрату NPV у випадку, якщо виконання проекту буде розпочато не в плановому році, а через рік:

NPV - NPV I = NPVl NPVo , (12.1)

IC

де NPV1 - чиста поточна вартість проекту станом на кінець першого року його реалізації, тис. грн.;

NPV0 - дисконтована величина NPV1 при нормі дисконтування і, тис. грн.;

ІС - розмір відкладених на рік інвестицій, тис. грн.

В свою чергу, дисконтована величина NPV1 розраховується за формулою:

NPV = NpV±. (12.2)

0 1 + i

- реалізація проектів, що мають низький індекс можливих втрат, переноситься на наступний рік.

Приклад 12.2. Проведемо часову оптимізацію портфеля з прикладу 12.1.

Розв'язок. Як видно з таблиці 12.4, найменші втрати пов'язані з відстрочкою на рік реалізації проекту В (індекс можливих втрат 0,0316) і проекту А (індекс можливих втрат 0,0346). Отже, для реалізації в поточному році можуть бути прийняті проекти Б і Г в повному обсязі, оскільки сума їх інвестицій складає 45 тис. грн., а також частина проекту А. Залишок інвестицій за проектом А і проект В доцільно реалізувати в другому році.