Розділ «ТЕМА 2. АНАЛІЗ ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ»

2.1. Склад та призначення проектно-кошторисної документації.

2.2. Організаційно-економічні аспекти порядку розробки проектно-кошторисної документації

2.3. Бізнес-план інвестиційного проекту.

2.4. Доходи та витрати інвестиційних проектів.

2.5. Методи визначення кошторисної вартості інвестицій.

2.6. Види та особливості складання кошторисів реальних інвестицій.

2.1. Склад та призначення проектно-кошторисної документації

2.2. Організаційно-економічні аспекти порядку розробки проектно-кошторисної документації

В зв'язку з високою потребою у витратах процедур інвестиційного проектування, багато вітчизняних і зарубіжних аналітиків рекомендують звертати особливу увагу на розробку ефективного організаційно-економічного механізму інвестиційного проектування, однією з основних складових якого є регламентування порядку розробки проектно-кошторисної документації.

Під організаційно-економічним механізмом інвестиційного проектування доцільно розуміти сукупність економічних й організаційних методів, способів, форм, інструментів, важелів впливу на економічні відносини й процеси, що мають місце в рамках оцінки й обґрунтування інвестиційного проекту. Основними елементами організаційно-економічного механізму інвестиційного проектування є організаційна та економічна складові.

Організаційний механізм інвестиційного проектування включає наступні етапи: визначення інвестиційних можливостей; обґрунтування й розробка інвестиційної ідеї; вивчення правової бази (закони, укази, постанови, накази й ін.) для здійснення проекту; нормативне забезпечення (методичні вказівки, інструкції, нормативи, норми й т.п.); експертиза проекту; удосконалення механізму управління проектом; маркетинговий, технічний, технологічний, інституціональний й інші види аналізу; складання бізнес-плану інвестиційного проекту; розробка остаточного варіанта інвестиційного проекту (рис. 2.1).

За передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, замовник чи її автор несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Ескізний проект, техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, робоча документація і робочий проект (його затверджувальна частина) погоджується із місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації. За наявності особливих умов розташування об'єкта, наприклад, в історичній зоні міста, на зсувонебезпечній території тощо, необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури в архітектурно-планувальному завданні погодити проектну документацію з відповідними організаціями. У разі виникнення спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України.

Техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, а за їх відсутності - робоча документація і робочий проект (його затверджувальна частина) для нових об'єктів виробничого призначення незалежно від підпорядкування повинні мати відповідний висновок територіальної організації з будівництва відносно вибору

земельної ділянки для будівництва та кооперації щодо джерел постачання й інженерних мереж згідно з вимогами ДБН А.2.3-1-99.

За відсутності норм та правил на проектування запропоновані проектні рішення підлягають погодженню з відповідними органами державного нагляду.

Ескізний проект, техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, робоча документація і робочий проект (його затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі згідно із законодавством незалежно від джерел фінансування інвестицій.

Комплексну державну експертизу проводять служби Укрінвест-експертизи, як відповідального виконавця, із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження. Щодо об'єктів ядерної та радіаційної небезпеки,крім зазначених видів експертизи, проводять державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки. Організації, що виконували комплексну державну експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за експертні висновки.

Перелік об'єктів, проекти яких згідно із законодавством не обов'язково підлягають комплексній державній експертизі, визначаються Держбудом України.