Розділ «36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ»

Ви є тут

Географія

Найважливішою між урядовою політичною організацією Африки є, зрозуміло. Організація Африканської єдності (ОАЄ) (Аддис-Абеба), створена в 1963 p., тобто незабаром після "Року Африки" (1960 р.). До неї входять офіційно всі 53 держави Африки. Найголовніша мета — зміцнення єдності держав континенту, розвиток політичного й економічного співробітництва, захист суверенітету і територіальної цілісності, координація зусиль, включаючи дипломатичну (у тому числі в ООН), економічну і військову допомогу один одному і ряду держав одночасно у всіх необхідних випадках. Однак, майже за чотири десятиліття після утворення ОАЄ в Африці відбулося стільки конфліктів, кровопролитних воєн і між державами, і усередині них, що "африканська єдність" залишається лише красивою мрією політиків на цьому континенті.

Були раніше і тепер здійснюються численні спроби скріпити африканську єдність загальними фінансами. Ще в 1963 р. 23 держави континенту підписали угоду про створення Африканського банку розвитку (АФБР) (із штаб-квартирою в Абіджані, тоді — столиці Берега Слонової Кості, нині Кот д'Івуар). Поступово до нього ввійшли банки всіх держав Африки. У 60—70-х роках виникло ще до десяти африканських банків, валютних фондів, економічних об'єднань, угруповань за участю як африканських держав, так і багатьох інших, — у різних сполученнях: арабсько-африканських, європейських, Японії, США, Канади —у цілому десятків країн світу. Усі вони діють з різним успіхом, але на справу зміцнення африканської єдності впливають ще явно недостатньо.

Америка нині відрізняється від Африки, та й від Азії, набагато більшою політичною стабільністю. Це стосується, зрозуміло, насамперед Північної Америки, але в останні десятиліття — також і Латинської. Тому є чимало причин, у тому числі й більш рання, ніж у більшості країн Африки й Азії, державність і "складання" етносів (на сторіччя і більше), рішення багатьох спірних територіальних, прикордонних та інших проблем (нерідко — і в результаті військових конфліктів і навіть тривалих воєн) у минулому. До того ж над Латинською Америкою "нависає велика тінь" США — багато в чому дійсного господаря становища, що забезпечує задекларовану ними доктрину Монро — "Америка — для американців".

Політичні й економічні організації країн Америки відрізняються, мабуть, більшою дієвістю і міцністю відносин, ніж в Азії й Африці. Серед них виділимо Організацію американських держав (ОАД) (Вашингтон), засновану в І948 р. за участю 35 країн Західної півкулі, у тому числі США і Канади. Головна її мста, по-перше, — підтримка миру і безпеки на континенті, недопущення військових конфліктів, захист від зовнішньої агресії; по-друге,— сприяння соціальному, економічному і культурному розвитку країн-учасників союзу. До цієї організації примикає Організація Центральноамериканських держав (ОЦАД) (Сан-Сальвадор), створена в 1959 р. з тією самою метою Гватемалою, Гондурасом, Коста-Рікою, Нікарагуа і Сальвадором. Ще більш широкі договірні зобов'язання, у тому числі спільні виступи на міжнародній арені, узгодження позицій з найважливіших міжнародних політичних і економічних питань і найтісніше співробітництво в області господарства (особливо сільського), зовнішньої торгівлі, туризму і т. д., мають держави, що входять з 1974 р. у Карибське співтовариство (КАРИКОМ) (Джорджтаун — столиця Гайани): Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Беліз, Домініка, Гренада, Гайана, Монсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренади ни, Тринідад і Тобаго. Ямайка.

Серед міжнародних економічних об'єднань, притому світових масштабів, різко виділяється підписана порівняно недавно (у 1994 р.) Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі — ПАЗ ВТ, більш відоме як НАФТА-прийняте скорочення за англійською назвою (Вашингтон). Це угода між США, Канадою! Мексикою, зорієнтована на широку економічну інтеграцію з державами Північної Америки. Тут склалися, зрозуміло, при ключових позиціях США, величезний капітал і передові технології США і Канади, з одного боку, і набагато більш дешева робоча сила (нині використовувана цілком офіційно) більш ніж 100 млн. мексиканців, з іншого. НАФТА уже тепер нараховує 417 млн.жителів у трьох державах, тобто більше, ніж населення 15 країн ЄС, і за багатьма економічними показниками перевищує ЄС.

Стає усе більш помітна багатостороння економічна інтеграція країн Латинської Америки. Так, у 1975 р. була створена Латиноамериканська економічна система (ЛАЕС) (Каракас, столиця Венесуели) за участю 26 держав континенту із заздалегідь обумовленим застереженням, що приєднання до неї США і Канади виключається.

У 1981 р. на базі Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі ряд держав (Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі й Еквадор) заснували Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛААІ) зі штаб-квартирою в Монтевідео (столиця Уругваю). її головна мета—створення латиноамериканського загального ринку із широким співробітництвом у всіх сферах економіки. Такий ринок — Південноамериканський загальний ринок (МЕРКОСУР) читак називаний Загальний ринок країн Південного конуса (якщо дивитись на географічну карту за контурами регіону) (Монтевідео), активно функціонує в складі чотирьох сусідніх країн – Аргентини, Бразилії, Парагваю й Уругваю. Багато в чому він навіть копіює діяльність ЄС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи