Нині за межами нашої держави проживає від 11 до 15 млн.українців.
18.10. Урбанізація та регіональні відмінності в її рівнях
В Україні протягом багатьох років відбувалося зростання міст і підвищення їхньої ролі в житті суспільства, тобто процес урбанізації. Відповідно кількість і питома вага міського населення зростала і досягла 68 %. Найвищий рівень урбанізації спостерігається в Донбасі. В Донецькій області, наприклад, понад 90 % населення живе в містах і селищах міського типу. Понад 80 % населення є міськими жителями в Луганській і Дніпропетровській областях. Високий рівень урбанізації в Харківській і Запорізькій областях. Близькі до середньо-державних ці показники в Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Одеській областях. Найнижчі рівні урбанізації в Закарпатській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях.
В останні роки співвідношення між міським і сільським населенням залишається сталим. Крім того, почала зменшуватися кількість населення в найбільших містах. Особливо інтенсивно цей процес відбувається в Одесі та деяких містах Донбасу, де він триває вже майже 30 років.
Процеси урбанізації в Україні на перспективу можуть суттєво прискоритися. Різке підвищення продуктивності праці в сільському господарстві неминуче витіснить частину сільських жителів у міста. До таких змін держава має бути готовою.
18.11. Типи міських поселень
На території України знаходиться 447 міст, які значно відрізняються за чисельністю населення, економічним потенціалом, адміністративними функціями тощо. Міста нашої держави залежно від кількості їхніх мешканців поділяються на окремі категорії: малі (до SO тис. осіб), середні (від 50 до 100 тис), значні (від 100 до 250 тис.)" великі (від 250 до 500 тис), найбільші (від 500 до 1 млн.), міста-мільйонери (понад 1 млн. осіб). До першої категорії належать, наприклад, такі міста, як Глухів Сумської обл., Гадяч Полтавської, Золочів Львівської, Бал та — Одеської обл. До другої — Артемівськ Донецької, Дрогобич Львівської, Ковель Волинської, Коломия Івано-Франківської обл. тощо. Значними містами є Керч у Криму, Нікополь на Дніпропетровщині, Слов'янськ на Донеччині, Ужгород у Закарпатті тощо. До великих міст належать Черкаси, Вінниця, Полтава, Кіровоград, Горлівка, Житомир тощо. Найбільші міста можна перерахувати всі, оскільки їх небагато. Це Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Львів, Маріуполь, Миколаїв. Ще менше міст-мільйонерів: Київ (2,666), Дніпропетровськ (1.054), Донецьк (1,000), Одеса (1,007), Харків (1,465).
З-поміж міських населених пунктів розрізняють міста, селища міського типу, робітничі та шахтарські селища, курортні селища. їх виокремлення пов'язане вже не стільки з чисельністю населення, скільки зі сферою зайнятості. Головна особливість всіх типів міських поселень — їхні жителі, не пов'язані безпосередньо з сільськогосподарським виробництвом.
Визначають також міста за адміністративним підпорядкуванням. Найвищий його ранг у Києва та Севастополя. Значна кількість міст обласного підпорядкування.
18.12. Функції міст і міські агломерації
Міста виконують різні функції і, як промислові підприємства чи люди, спеціалізуються на одному або кількох видах діяльності. Практично кожне місто виконує адміністративно-господарські функції, які територіально найбільше поширені. Крім того, міста виконують транспортно-розподільчі функції (міста — транспортні вузли), науково-освітні (міста з вищими навчальними закладами і науково-дослідними інститутами), курортно-оздоровчі (міста-курорти) та деякі інші.
За кількістю виконуваних функцій міста України поділяються на одно функціональні і багатофункціональні. До міських населених пунктів з однією яскраво вираженою функцією належать, наприклад, селище міського типу
Ромодан на Полтавщині (залізничний вузол), Трускавець (місто-курорт) тощо. Найбільше функцій, фактично майже всі з можливих, виконує столиця нашої країни — Київ.
Різні функції виконують міста і в територіальному поділі праці. Найбільші міста і міста-мільйонери відіграють велику роль у міждержавному поділі праці. У внутрішньодержавному, міжрайонному поділі праці велике значення мають великі і значні міста. Малі й середні міста є адміністративно-господарськими організаторами менших територій — районів та областей.
Зосередження по сусідству міст і селищ міського типу приводить до виникнення міх ними тісних зв'язків і формування міських агломерацій. Найбільшими серед них є Київська (моноцентрична), Донецько-Макіївська (біцентрична), Харківська (моноцентрична), Горлівсько-Єнакієвська (біцентрична) та ін.
Функції міських агломерацій набагато ширші, ніж окремих міст. Найбільші з них виконують навіть міждержавні економічні функції. З підвищенням продуктивності праці в сільському господарстві з цієї галузі може бути витіснена значна кількість працюючих. Це створить передумови для подальшого зростання міст і формування нових та розвитку вже існуючих міських агломерацій. Є можливість формування таких утворень у приморській частині України.
18.13. Сільське розселення та його територіальні відмінності
Система сільського розселення в Україні формувалася століттями і тисячоліттями. На характер сільського розселення значно впливають природні умови. Тому найбільша густота сільського населення характерна для лісостепової зони. Нижчим є цей показнику поліській частині країни і ще нижчий у степовій.
На півночі (Полісся) переважають невеликі села з середньою людністю 250—500 осіб. Вони розташовані на підвищеннях, у сухих місцях. У лісостепу села багатолюдні — 500— 1500 осіб—і знаходяться, як правило, біля річкових долині ярів. На півдні села налічують по кілька тисяч осіб. Іноді на багато кілометрів простягаються вони вздовж річок і балок. У високогірній частині Карпатських гір окремі садиби розкидані на схилах за кілька кілометрів одна від одної і фактично не утворюють сіл.
В Україні є області, де сільське населенні переважає над міським. Це Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ“ на сторінці 3. Приємного читання.