ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

ТЕМА 11. Грошово-кредитна система Польщі

ТЕМА 12. Грошово-кредитна система Угорщини

ТЕМА 13. Грошово-кредитна система Чехії

ТЕМА 14. Грошово-кредитна система Словаччини

ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ПОЛЬЩІ

Історія розвитку польської грошово-кредитної системи

Довголітня історія розвитку грошово-кредитної системи Польщі була завади тісно пов'язана з драматичною і бурхливою історією Польської держави, а також з динамікою і структурою розвитку її економіки. Безперечно, грошово-кредитна система цієї країни пройшла довгий шлях свого еволюційного розвитку і тому є об'єктом постійних досліджень вчених: істориків, економістів та ін. [103, с. 336].

Грошова система Польщі має довголітню історію, оскільки перші польські монети були викарбувані в ІІ-й половини X ст. Система була заснована на 1 фунті, що дорівнював 367 г срібла. Однак в результаті бурхливих політичних подій XI ст. ці монети втратили своє значення і були замінені іншими.

На початку XIV ст. на території Польщі почали функціонувати найбільш поширені на той час у Центральній Європі празькі гроші. Спочатку ці монети виготовлялися зі срібла 93 8-ї проби вагою 3,7 г, але згодом їх вага зменшилися до 2,6 г, а частка срібла – до 40% [228, с. 120]. Ці монети були популярними аж до кінця XV ст., карбування яких після правління Вацпава II здійснювали Ян І, Карл І та Вацлав IV.

Поряд із празькими грошима на польських землях в той період в обігу перебували напівгроші та денарії. Останні обслуговували внутрішню міську торгівлю як дрібна розмінна монета. З англійських монет, що карбувалися у Польщі з 1331 р., варто відзначити золоті ноблі вагою 8,33 г (7,72 г золота) [205, с. 125].

Польсько-Литовська держава, а згодом і Річ Посполита не мали банківської системи в сучасному розумінні цього поняття, але кредитні відносини вже перебували на досить високому рівні. І варто зазначити, що саме Польщі належить світова першість в наданні іпотечного кредиту [101, с. 449].

Протягом цього періоду активно розвивалася християнська банківська діяльність. Але в Польщі, як і в більшості католицьких країн, суттєвим обмеженням для неї була церковна заборона лихварства. Тому кредитні операції здійснювались переважно євреями. Але хоча єврейська банківська діяльність не мала вищезгаданого обмеження, зате вона блокувалась Варецьким статутом 1423 р., що забороняв євреям надання позик під заставу нерухомості [103, с. 342]. Максимальний відсоток, який могли стягувати євреї, було визначено Казимиром Великим у 1347 р. і становив 108% річних [205, с. 175].

Більш масово надавалися короткостроковий споживчий кредит і комерційний кредит на значні суми [3, с. 70]. При цьому позиковий відсоток на довгострокові періоди був високим – від 8% до 20% на рік, а на короткострокові періоди – 50-100% [97, с. 70].

Починаючи з ІІ-Ї половини XVI ст., першими банками на території Польсько-Литовської держави були побожні банки, організовані церквою чи костелом. Вони функціонували у містах Вільно, Кракові, Варшаві. їх завданням було подолання лихварства шляхом надання дрібних споживчих кредитів бідному населенню під заставу нерухомості. Побожні банки спочатку надавали безпроцентні позики своїм членам у разі великої потреби, а згодом – під низький відсоток. Своєрідними банківськими організаціями були також єврейські міські громади (кагали) та установи, що укладали кредитні угоди (контракти) щодо купівлі-продажу землі, оренди, застави маєтків, купівлі ренти, передання пожиттєвих прав на королівські володіння, виплати посагу та ін. Серйозними кредиторами були також деякі католицькі ордени, окремі магнати та православні братства, які створювалися при багатьох православних церквах [103, с. 342].

На грошовому ринку Польщі наприкінці XIV ст.-на початку XV ст. поряд з празькими грошима в обігу перебували дукати угорського карбування, які були міжнародними грішми, оскільки обслуговували велику торгівлю, контрибуції, а також використовувалися в поїздках за кордон і операціях з нерухомістю [228, с. 122], та такі польські монети як напівгроші коронні, що карбувалися краківськими майстрами (вага – 1,75 г), і третяки, які дорівнювали трьом денаріям.

Період з початку XVI ст. характеризувався постійними та безуспішними спробами польського і литовського урядів уніфікувати грошові системи обох держав. Однак, ріст торгівлі у Польщі й Литві спричинив необхідність введення в обіг сильнішої валюти стабільної вартості. 1 15.10.1526 р. в Польщі розпочалася грошова реформа, основним завданням якої були стабілізація власної польської монетної системи та об'єднання її із литовською [228, с. 123]. Через 2 роки за часів правління польського короля Сигізмунда 1 розпочалося карбування нової обігової монети – червоного злотого, або дуката (вага – 3,5 г) та червоних злотих подвійних (дводукатів). Таким чином, у Польщі було започатковано біметалізм, що мало велике значення для престижу країни, оскільки Польща у той період була єдиною християнською державою, яка ще не карбувала золотих монет.

Після об'єднання Польської та Литовської держав у Річ Посполиту зросла необхідність уніфікації монетних систем. І в період проведення грошової реформи (1578-1580 pp.) багато уваги було приділено стабілізації грошової валюти та утриманню ціни золотих і срібних монет.

До 1579 р. єдиною дрібною монетою польської монетної справи були пенязі. Цього ж року їх карбування було припинено і замість пенязів у великій кількості почали карбувати шеляги [205, с. 204]. У 1580 р. сейм Польщі вніс поправки до указу, доповнивши перелік дрібних монет трояками, шостаками, грошима, тернаріями, денаріями, талерами та напівгрошима.

У XVI ст. польським правом було узаконено й врегульовано розвиток іпотечних відносин. Першу кодифікацію іпотечного права було здійснено сеймовою конституцією у 1588 р. Тоді став відомий і вексель [228, с. 133].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ
  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК