ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Таблиця 11.2

Польські акціонерні банки, що функціонували у період 1912-1914 pp. (під австрійською окупацією) Г283; 103, с. 3471

НазваРік заснуванняМісце знаходженняВласний капіталБалансова сума
млн. злотих згідно паритету 1927 р.
1. AT "Галицький акціонерний іпотечний банк"1867 р.м. Львів60569
2. Національний банк1883 р.м. Львів42864
3. Промисловий банк для Галичини1910 р.м. Львів2075
4. Бєльский-Біальський дисконтний банк1893 р.м. Бєльске930
5. AT "Галицький банк торгівлі та промисловості"1869 р.м. Краків834
б. Галицький земський кредитний банк1910 р.м. Львів664
7. AT "Галицький народний банк"1911 р.м. Львів420
8. AT "Земельний іпотечний банк"1910 р.м. Львів223
9. Галицький торговий банк1913 р.м. Львів2-
10. Акціонерний профспілковий банк1902 р.м. Львів512

Австрійське банківське право було значно ліберальніше за російське, оскільки дозволяло об'єднувати діяльність у галузі іпотечного і дисконтного кредитування. Крім того, австрійський центральний банк був прихильно настроєним щодо польських інтересів і можливості кар'єри у ньому були відкриті для поляків. Однак на відміну від російського, результатом австрійського втручання в банківський сектор країни був низький рівень безпеки банків: з 8 акціонерних банків, заснованих від часу першої галицької банківської кризи 1873 р., лише 2 проіснували до 1-ї світової війни, а наступні кризи (1886 р., 1890 р., 1899 р.) призвели до їх банкрутства.

Пруська окупація

Функціонування польського банківського сектору під пруською окупацією був найслабшим (табл. 11.3), а німецьке банківське право, що базувалося на системі реєстрації, – найбільш ліберальним.

Таблиця 11.3

Польські банк, що функціонували у період 1912-1914 pp. (під пруською окупацією) Г283: 103, с. 347]

НазваРік заснуванняМісце знаходженняВласний капіталБалансова сума
млн злотих згідно паритету 1927 року
1. Познанський банк1861 р.м. Познань1995
2. AT "Банк зв'язку та прибутку"1886 р.м. Познань16107
3. Земельний банк1886 р.м. Познань10217
4. AT "Познанський фермерський банк"1890 р.м. Познань638
5. Влосманський банк1872 р.м. Познань423
6. Квілецький та Потоцький банк1870 р.м. Познань313
7. Дисконтний банк1914 р.м. Бидгощ12

Після кризи 1873 р. навколо польської банківської справи запанувала атмосфера недовіри, яка утруднювала небагатьом і слабким польським банкам конкурування із сильними німецькими банками [74, с. 164]. Розвиток кредитної кооперації і заснування фінансового центру у вигляді банку AT "Банк зв'язку та прибутку" у м. Познані ( Bank Zwiqzku Spolek Zarobkowych S.A. w Poznaniu) сприяли відновленню довіри до польських кредитних установ. Однак вони залишалися однозначно слабшими. Імперський банк (Reichsbank), як і російський Державний банк, залишався закритим для поляків. В цій ситуації єдиною окупованою територією, де поляки могли здобувати досвід у сфері банківської справи, залишалася Галичина [103, с. 347].

На Галичині функціонував публічний Загальний банк, що був заснований у 1881 р. за рішенням Крайового Сейму. Крім кредитних функцій, він виконував також певні обов'язки центрального банку, надаючи допомогу комерційним банкам. Крім того, у Галичині було розбудовано як комунальний, так і кооперативний кредитний апарат. Фінансовими центрами польської кредитної кооперації були Профспілковий акціонерний банк у м. Львові (Akcyjny Bank Zwiqzkowy S.A. we Lwowie – 1902 p. заснування) та Центральна каса сільських господарств (Centralna Kasa Spolek Rolniczych – 1909 p.) [103, c. 347].

У період 1-ї світової війни на польських землях, що були анексовані Австрією, було розбудовано публічний кредитний апарат. Поряд з функціонуючим Національним банком (Bank Krajowy) виникли два нові публічні банки: Галицька військова кредитна установа (Galicyjski Wojenny Zaklad Kredytowy) і Галицька міська військова кредитна установа (Galicyjski Miejski Wojenny Zaklad Kredytowy). У 1916 p. галицькі банки розпочали експансію на окуповані центральними державами землі Польського Королівства [74, с. 164].

Найбільш вдалим період війни виявився для банків на польських землях, що перебували під пруською окупацією. У 1915 р. вони розпочали експансію на територіїо польських земель під російською окупацією і після закінчення війни опинилися у вигідній ситуації. Відміна російського банківського права спричинила лібералізацію польської банківської системи під російською окупацією та еволюцію у напрямку "німецької" моделі функціонування.

Після захоплення значних територій Росії у 1915 р. Німеччина опинилася перед проблемою організації на цих територіях емісії грошей. Спочатку емісійні функції виконував Познанський Східний банк торгівлі та ремесел (Ost bank Handel und Gewerbe), що емітував касові білети з номіналом в рублях і копійках [74, с. 164]. Після визнання незалежності (Акт від 05.11.1916 р.) Польща перейняла від окупаційних сил Німеччини емісійну інституцію – Польську Крайову Позичкову Касу – ПКПК (Polska Krajowa Kasa Pozyczkowa), яка з квітня 1917 р. почала емітувати тимчасові грошові одиниці – польські марки і до 1928 р. займалася короткостроковими монетарними та господарчими питаннями держави в умовах обмеженої автономії Польського Королівства [103, с. 348].

У 1918 р. в країні виникла інфляція, яка влітку 1923 р. переросла у гіперінфляцію (щомісячне зростання цін перевищило 50%) і знищила капітальні ресурси польських банків, хоча і сприяла їх організаційному розвитку – формуванню основ державного банківського сектора (у 1919 р. було засновано Поштову Ощадну касу (Pocztowa Kasa Oszczdnosci) і Державний аграрний банк (Paristwowy Bank Rolny). У 1920 р. було засновано Союз банків у Польщі, який репрезентував перед державною владою інтереси приватного банківського сектора.

Воєнні дії Польщі у цей період призвели до браку фінансів та нагромадження заборгованості країни. З метою покращення ситуації казначейство розпочало друкування грошей, в результаті чого нестримно зросла кількість валюти в обігу і, відповідно, швидко скоротився обмінний курс польської марки. 11.01.1924 р. Сейм прийняв Закон "Про державні фінанси і валютну реформу" [14]. Крім того, у 1924 р. відбулася реформа Владислава Грабського, яка призвела до валютної стабілізації. В обіг було введено злотий як єдину валюту для Польщі, який замінив польську марку. Замість Польської Крайової Позичкової Каси було засновано незалежний від уряду AT "Польський банк", який емітував нові гроші – злоті [103, с. 348].

У 1925 р. внаслідок німецько-польської митної війни, чергової появи бюджетного дефіциту та падіння торговельного балансу настала економічна криза. Відбулось падіння курсу злотого та банківських установ, допомоги з боку AT "Польський банк", який вважав своїми головними функціями лише захист валюти та кредитування економіки, не надійшло, Банківська криза виявила слабкість капіталу приватних банків та їх проблеми з ліквідністю [103, с. 348].

Вдалими для грошово-кредитної системи Польщі були 1927-1930 pp. Так, у 1927 р. було організовано ефективний банківський нагляд у вигляді Банківського комісаріату Міністерства державної казни, а у 1928 р. – ухвалено нове банківське право, що запроваджувало обмеження щодо пропорцій між зобов'язаннями банку і його власним капіталом. Банкам заборонялося вести торговельну діяльність, а також здійснювати банківську діяльність через товариства з обмеженою відповідальністю [74, с. 165].

У 1927 р. мережа муніципальних кас економії (komunalnych kas oszczednosci), що до цього часу охоплювала польські землі під пруською і австрійською окупацією, була поширена на всю країну. В 1929 р. державний банківський сектор доповнила ще одна установа – Банківська польська каса (Bank Polska Kasa S.A.), яка обслуговувала польську діаспору [101, с. 461].

Світова криза 1931 р. не могла не позначитися на польській грошово-кредитній системі. Найбільше її відчув приватний банківський сектор внаслідок значного відпливу іноземного капіталу з країни. Крім того, проблеми поглибилися із-за дефляційної валютної політики, яку, головним чином з міркувань престижу, на той час вів уряд Польщі. Результатом кризи стали політика етатизму і маржиналізація комерційного банківського сектора країни [103, с. 349].

Напередодні ІІ-ї світової війни банківська система Польщі взяла курс в напрямку "англійської" моделі функціонування. В результаті вона стала відносно добре розвинутою. У 1938 р. поряд із сучасним Польським Банком діяли великі державні банки, 27 приватних банків у формі акціонерних товариств (в т. ч. 4 – закордонні), 28 банківських домів, 19 кредитних товариств, 333 комунальні ощадні каси, 975 позичково-ощадних кас та 5597 кредитних кооперативів [269].

У вересні 1939 р. AT "Польський Банк" було евакуювало через Румунію до Франції, а згодом – до Великобританії, де він перебував протягом усього періоду війни [74, с. 167].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ
  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК