ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

ТЕМА 1. Грошово-кредитна система Сполучених Штатів Америки

ТЕМА 2. Грошово-кредитна система Великобританії

ТЕМА 3. Грошово-кредитна система Німеччини

ТЕМА 4. Грошово-кредитна система Франції ТЕМА 5. Грошово-кредитна система Японії

ТЕМА 6. Грошово-кредитна система Італії ТЕМА 7. Грошово-кредитна система Канади

ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ

Еволюція грошово-кредитної системи США

У XVIII ст. грошовий обіг на американському континенті обслуговувався головним чином іноземними грошовими знаками – англійськими фунтами стерлінгів та іспанськими срібними доларами [139, с. 193]. А наприкінці цього століття англійські колонії в Північній Америці вибороли незалежність від Англії і створили нову державу – Сполучені Штати Америки [205, с. 254].

В 1785 р. Конгрес США визнав американський долар національною грошовою одиницею та єдиним законним платіжним засобом на території США. В 1792 р. в США була прийнята система біметалізму: долар міг вільно карбуватися з двох металів – золота і срібла. Його металічний вміст становив 1,60327 г золота або 24,057 г срібла [205, с. 254].

Законодавчо був встановлений монетний паритет на рівні 15:1, що завищувало вартість срібних монет в порівнянні з вартісним співвідношенням двох металів (15,5:1) на світовому ринку і в деяких західноєвропейських країнах. За таких умов було вигідно вивозити золото і обмінювати його на срібло з подальшим перекарбовуванням в монету для внутрішнього обігу [139, с. 193; 205, с. 254].

Поява банкнот у складі грошової системи США припадає на кінець XVIII ст. Так, з самого початку війни за незалежність у червні 1775 р. Континентальний Конгрес постановив випустити паперові гроші ("континентальні гроші") на суму 2 млн. дол. США, які мали бути забезпечені кредитом штатів. Також поряд з континентальними грошима в обігу перебували власні гроші, що випускались окремими штатами [101, с. 25]. Неконтрольований обіг монет та випуск банкнот в США вимагав введення централізованого контролю та створення монетного двору.

І перша спроба заснувати центральний банк – Банк Північної Америки – була зроблена в 1781 р. Цей банк заснував власний монетний двір (у Філадельфії) і санкціонував перший федеральний випуск срібних доларів та мідних центів за вагою іспанських срібних песо [143, с. 63]. Однак цей банк проіснував всього лише кілька років.

Створення Банка Північної Америки активізувало вникнення інших банків. Так, у 1784 р. були засновані "Банк Нью-Йорка" і "Банк Бостона".

У грудні 1790 р. А. Гамілтон запропонував в Конгресі США створити національний банк на приватній основі, але з участю держави. І 27.02.1791 р. Конгрес США ратифікував створення першого банку Сполучених Штатів (First Bank of United States). Проте, протягом довгого часу з ним конкурували емісійні банки, що отримали привілеї від окремих штатів. І в результаті цього та у зв'язку із закінченням 20-річного статусу банку і незатвердженням нового статусу Конгресом США він у 1811 р. був закритий.

Закриття першого банку США призвело до того, що банкнотну емісію почали здійснювати банки окремих штатів. Кількість банків стала особливо швидко зростати і збільшилася втричі (у 1811 р. їх уже налічувалося 88), а банкнотна маса зросла з 45 до 100 млн. дол. США, що стало причиною падіння вартості паперових грошових знаків [139, с. 193].

У 1813 р. у розпал війни виникла гостра фінансова криза, яка викликала загальну відміну платежів "дзвінкою монетою". Новий міністр фінансів США Джеймс Даллас запропонував заснувати новий центральний банк в США. І в 1816 р. строком на 25 років з капіталом у 35 млн. дол. США було засновано другий Банк Сполучених Штатів (Second Bank of the United States).

За своїми організаційними принципами другий центральний банк США досяг першості і контролю над банками окремих штатів, але цим лише збільшив кількість супротивників централізації емісійної справи. Однак, хоча банк і отримав привілей до 1835 р., у зв'язку з політичною боротьбою та інтригами у 1832 р. президентом Е. Джексоном було накладено вето на законопроект щодо продовження статусу банку на новий термін. Поряд з таким прийнятим рішенням відбулися зміни в системі біметалізму: у 1834 р. шляхом зниження металевого вмісту золотого долара при незмінному вмісті срібного було законодавчо змінено монетний паритет (16:1). А це призвело до відтоку срібла з країни та припливу в обіг золота. Зміни відбулися і в питаннях банківської емісії: окремі штати були абсолютно самостійні в питаннях, що стосуються діяльності емісійних банків, причому випуск банкнот в деяких штатах нічим не обмежувався і протягом довгого часу був децентралізований.

У 1863 р. була проведена широкомасштабна банківська реформа, згідно якої була заснована система національних банків: всі існуючі комерційні банки були поділені на загальнонаціональні банки і банки штатів. Була прийнята нова система банкнотної емісії. Кожний національний банк був зобов'язаний придбати в Державному казначействі облігації державних позик США на суму в ЗО тис. дол. США, або на суму, що дорівнювала 1/3 капіталу. Натомість національний банк отримував право емітувати банкноти в обсязі 90% номінальної вартості облігацій (з 1900 р. – 100%). Банкнотна емісія банків штатів обкладалася податком в 10% на рік, чим взагалі виключалася сама можливість такої емісії і монополія на випуск банкнот закріплювалася за національними банками. Крім того, була прийнята система резервування банківських депозитів, згідно з якою одні банки були зобов'язані депонувати гроші в інших банках. Великі міста були визначені "містами-резервами" і були виділені три "центральних міста-резерви": Нью-Йорк, Чикаго і Сент-Луїс [101, с. 29].

У 1873 р. у США була здійснена спроба перейти до золотого стандарту. Єдиною грошовою одиницею було визнано золотий долар. Вільне карбування срібла було заборонено, а платіжна сила срібних монет обмежувалася сумою в 5 дол. США. Однак у 1878 р. біметалісти під впливом власників срібних копалень затвердили закон Бленда, відповідно до змісту якого частково відновлювалося карбування срібла. Однак срібло продовжувало знецінюватися і золото було проголошено єдиним валютним металом. Золотий вміст долара був офіційно встановлений на рівні 1,50463 г [205, с. 255].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ
  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК