Одними із основних органів регулювання грошово-кредитної системи США є Офіс Контролера грошового обігу (ОКГО) і Федеральна корпорація страхування депозитів (ФКСД) [46, с. 54].
Так, ефективна система нагляду, що діє в США, з боку Федеральної корпорації страхування депозитів та Офісу контролера грошового обігу дозволяє здійснювати заходи щодо санації банків, не доводячи їх до процедури банкрутства. Кожен крупний банк разом з федеральним резервним банком перевіряється цими регулюючими органами 4-6 разів на рік.
СІЛА значно раніше, ніж інші країни, приступили до формування системи страхування вкладників фінансово-кредитних установ від ризику втрати вкладених коштів. Причиною цього стали масові банкрутства фінансово-кредитних установ і втрата вкладників в період Великої депресії.
Прийнятий 16.06.1933 р. Закон "Про банки" (Закон Гласса- Стігола) вніс важливі зміни до банківського законодавства. Цим законом, зокрема, передбачалося створення Федеральної корпорації страхування депозитів (ФКСД) і Фонду страхування депозитів з первинним капіталом в 150 млн. дол. США за рахунок внесків федерального уряду і акціонерів. З 01.07.1934 р. ФКСД повинна була страхувати депозити всіх банків-членів ФРС США за наступною шкалою [46, с. 58]:
• до 10 000 дол. США – на 100%;
• від 10000 до 40000 дол. США – на 75%;
• від 40000 до 50000 дол. США – на 50%.
Депозити штатних банків-нечленів ФРС США страхувалися у ФКСД до 01.07.1936 р. А починаючи з цього дня, членами ФКСД могли бути лише національні банки і банки-члени ФРС США. Виплата відсотків за депозитами до запитання була заборонена [185].
Банківський закон 1935 р. встановив 100% страхування банківських депозитів в розмірі до 50000 дол. США; збільшив розмір фонду до 500 млн. дол. США за рахунок спеціального податку на банки. Крім того, закон зобов'язав всі банківські установи, що були створені після набирання чинності даного закону, стати членами ФРС США до 01.07.1937 р., для того, щоб мати право на страхування депозитів. Всі банки-члени ФРС США повинні були брати участь у страхуванні депозитів, тоді як банки-нечлени ФРС та інші фінансово-кредитні установи могли на свій розсуд страхувати свої депозити з дозволу ФКСД.
У 1989 р. Конгрес створив Фонд страхування ощадних асоціацій як правонаступника Федеральної кредитно-ощадної страхової корпорації. На ФКСД було покладено відповідальність за управління цими двома фондами. Обидві програми страхування депозитів і нині підтримуються урядом США. Для виконання своєї місії ФКСД отримує асигновані Конгресом бюджетні кошти, які формуються за рахунок внесків на страхування депозитів (сплачують банки й ощадні асоціації), а також за рахунок доходів за казначейськими зобов'язаннями.
У 1991 р. в США був ухвалений новий банківський закон. Першим безпосереднім результатом цього закону стало зміцнення системи страхування депозитів. Закон встановив кредитну лінію ФКСД в Казначействі, дозволивши корпорації отримувати незабезпечені позики до ЗО трлн. дол. США у Федеральному Казначействі для покриття збитків неплатоспроможних банків і видачі застрахованих вкладів. Банки зобов'язані повернути ці позики протягом 15 років [46, с. 59].
ФКСД має статус незалежного агентства федерального уряду. Штаб-квартира знаходиться у м. Вашингтоні. Управління здійснюється Радою директорів з 5-й членів, які призначаються президентом США та затверджуються Сенатом США. ФКСД підлягає аудиту, який проводиться Головним бюджетно-контрольним управлінням під наглядом Конгресу США [143, с. 82-83].
ФКСД керує двома Федеральними фондами страхування депозитів – Фондом страхування банків і Фондом страхування ощадних асоціацій. Депозити більшості комерційних і ощадних банків страхуються у Фонді страхування банків [143, с. 83].
ФКСД виконує такі функції [143, с. 82]:
• страхує депозити на суму до 100000 дол. США. практично в усіх банках і ощадних асоціаціях США;
• проводить санацію банків-банкрутів;
• сприяє безпеці і надійності страхування депозитних установ та фінансової системи США шляхом визначення, моніторингу і оптимізації ризиків;
• здійснює контроль за банками, які страхують свої депозити;
• надає допомогу банкам, які опинилися у скрутному становищі, а саме: надає кредит для злиття цих банків з іншими більшими банківськими установами; виступає гарантом інших банків, перераховуючи кошти на його рахунок; проводить процедуру банкрутства із виплатою максимальної суми страхового відшкодування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США“ на сторінці 1. Приємного читання.
