Згідно із Законом "Про кредитну справу" виконання однієї з важливих функцій щодо управління кредитними установами – функції нагляду – є прерогативою спеціально створеного для цього в 1961 р. в Берліні органу – Федерального управлінням фінансового нагляду Німеччини (Federal Financial Supervisory Authority).
З метою посилення банківського нагляду і гарантування належного виконання функцій контролю в країні у 2002 р. Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини одержало статус самостійної державної установи. Однак свої дії управління повинно координувати з іншими державними органами і міжнародними організаціями у межах чинного законодавства.
Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини співпрацює з Дойче Бундесбанком, Асоціацією німецьких банків, Асоціацією іпотечних банків і Асоціацією банків для суднобудування. Окрім цього, певні контрольні функції здійснює Німецька асоціація ощадних кас, Асоціація німецьких народних банків і кас взаємного сільськогосподарського кредиту, а також Асоціація банків державного сектора [34, с. 169].
Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини переслідує три основні цілі [46, с. 222]: 1) гарант дієздатності фінансового сектора Німеччини; 2) забезпечення надійності і платоспроможності банків, фінансових і страхових компаній, інших кредитних установ; 3) захист інтересів споживачів послуг і інвесторів.
До функцій Федерального управління фінансового нагляду Німеччини належить розробка стандартних балансових показників звітності, контроль за їх дотриманням, аудиторська перевірка правильності бухгалтерської звітності тощо. Також даний орган уповноважений видавати ліцензії на банківську діяльність.
Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини здійснює нагляд за кредитними установами відповідно до Закону "Про кредитну справу" і зобов'язане діяти лише в суспільних інтересах. Даний орган повинен протидіяти небажаним явищам у банківській діяльності, які можуть піддавати небезпеці майно, довірене кредитним установам, мати несприятливі наслідки для кредитного бізнесу або створювати серйозні проблеми для національної економіки. Поставлене перед відомством завдання "боротьби з порушеннями в кредитній справі" здійснюється за рахунок того, що згідно із законом кредитні установи зобов'язані надавати контролюючому органу через певні проміжки часу повну інформацію щодо їх діяльності. В обов'язки Управління не входить вирішення спірних питань щодо здійснення операцій між окремими кредитними установами або їх клієнтами [143, с. 186-187].
Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини підпорядковується міністру фінансів.
Президент даного органу призначається Президентом Німеччини за представленням Федерального уряду, який погоджує цю кандидатуру з представником Дойче Бундесбанку.
За погодженням із центральним банком Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини встановлює низку обов'язкових нормативів, зокрема [34, с. 169-170]:
• суму ризикових активів банку, котра не повинна перевищувати суму акціонерного капіталу більше, ніж у 18 разів;
• наприкінці кожного операційного дня непокрита позиція в іноземній валюті не повинна перевищувати акціонерний капітал банку більше, ніж на 30%;
• відкрита позиція щодо фінансових ф'ючерсів та опціонів не повинна перевищувати суму акціонерного капіталу щоденно більше, ніж на 20%;
• про великі кредити одному позичальнику (на суму, що перевищує 15% капіталу банку) банки повинні негайно інформувати центральний банк, а загальна сума великих кредитів не повинна перевищувати капітал банку більше, ніж у 8 разів.
Ці нормативи мають рекомендаційний характер і є необов'язковими для виконання. Але якщо Федеральне управління фінансового нагляду зафіксує у банку низьку ліквідність та відсутність достатнього капіталу, що є наслідком невиконання зазначених нормативів, воно може застосувати до банку досить радикальні санкції, як наприклад, припинення здійснення операцій та тимчасове закриття [21].
Федеральному управлінню фінансового нагляду Німеччини допомагають центральні банки земель, які здійснюють постійний нагляд за кредитними інститутами регіону, аналізують інформацію та обов'язкову звітність (місячні та річні звіти, завірені ревізором), а також іншу документацію банків і зі своїми висновками відправляють Федеральному управлінню фінансового нагляду Німеччини, оскільки лише даний орган має право застосовувати за потреби відповідні санкції проти порушників. Проте, якщо Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини має намір ухвалити загальне рішення відносно всіх кредитних установ, воно не може зробити це самостійно: в одних випадках потрібна згода центрального банку, а в інших – достатньо лише його проінформувати.
Аналізуючи банківське законодавство і практику кредитної справи в Німеччині, не можна чітко розмежувати функції контролю між Дойче Бундесбанком і Федеральним управлінням фінансового нагляду Німеччини. Лише зрозуміло, що цей контроль є надзвичайно жорстким.
Отже, економічна ефективність Німеччини заснована головним чином на стабільній фінансовій системі, ліберальному законодавстві і рівновазі соціальних інтересів, а названі органи контролю займають надзвичайно вагому позицію в загальній структурі німецької грошово-кредитної системи.
Фінансова архітектура Німеччини
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини“ на сторінці 1. Приємного читання.
